jump to navigation

Экологические новости за 4.08.09 Август 5, 2009

Posted by klim75 in Экологические новости.
trackback

В Китае вводятся ограничения на производство дешевых товаров из бамбука

05 авг — Первый канал. Не покупайте изделия из бамбука! С такими лозунгами выступают китайские экологи. Они требуют ввести строгий запрет на все товары из самого популярного в стране растения.

Репортаж Павла Спирина.

«Панда в бамбуковой роще» — название самой популярной в КНР мелодии. Инструменты, на которых ее исполняют, должны быть сделаны из бамбука, под знаком которого здесь проходит 2009 год. Музыканты тщательно шлифуют каждый такт. Скоро гала-концерт в Пекине. Организаторы — китайские «зеленые».

Ван Цзинь, музыкант: «Вы только прислушайтесь — этот материал дает такой чистый и глубокий звук! Он тронет любое, даже самое черствое сердце».

Этот оркестр — уникален. Все исполнители — активисты неправительственной организации защиты природы. Казалось бы, что необычного в такой игре? Но в коммунистическом Китае даже обычное выступление бамбуковых флейт и барабанов нередко расценивают как скрытый вызов.

У Гуаньчжун, худрук оркестра «Бамбуковый сад»: «Как говорится, было бы желание! Нам уже пять раз запрещали играть на публике — из-за того, что мы обвиняем правительство в грядущей экологической катастрофе».

Речь идет о национальной гордости китайцев — большой панде. Леса из бамбука, а она им только и питается, стремительно исчезают. Несмотря на то, что сам бамбук, как сорняк, восстанавливается и растет очень быстро.

Ло Гушэн, эколог: «Если не остановить катастрофическое загрязнение природы, то через пару десятков лет в горах Китая не останется ни бамбуковых рощ, ни панд».

Официальный Пекин тоже бьет тревогу и вводит ограничения на производство дешевых товаров из бамбука. В 2009 году «черный список» пополнило даже китайское ноу-хау: экологически чистая бамбуковая клавиатура для компьютеров. Клавиши для нее делали в обычных столярных мастерских.

Теперь — жесткий режим экономии на всем. Даже на самом массовом здесь изделии — палочках для еды. Власти предлагают китайцам полностью заменить бамбук на пластмассу, а тем, кто не выносит ее запах — использовать приборы, изготовленные из фарфора, нефрита и даже — серебра.

И только жители Чжэнли не соблюдают правил. По решению мэрии, они выточили из запрещенного материала самые большие на планете палочки длиной 3,5 метра и пронесли их по улицам городка — чтобы сказать последнее прощай бамбуку.
Источник: http://news.mail.ru/politics/2797012/

ТзОВ «Закарпатполіметали»: Що далі?

Кому вигідний занепад Мужіївського золоторудника?

4 серпня у с. Мужієво Берегівського району у приміщенні ТОВ Закарпатполіметали відбулися збори комітету кредиторів у справі про банкрутство у відношенні до золоторудника.

Кредитори та працівники підприємства мали намір зустрітися із директором золоторудника Василем Василинцем, якого Господарський суд Закарпатської області рішенням від 10 липня зобовязав надати бухгалтерську документацію, на підставі якої можна зробити висновок про відновлення платоспроможності підприємства. Але директор вже вшосте не зявився на зустріч з кредиторами, уповноваживши на розмову свого представника.

Як повідомляє кореспондент , присутні на зустрічі працівники підприємства разом з маленькими дітьми вимагали одного виплатити заборговану за майже три роки зарплату, яка станом на 1 червня цього року склала понад 2,5 млн. грн. Загальний борг ТОВ «Закарпатполіметали» перед кредиторами становить близько 29 млн. грн. До цієї суми входить заборгованість перед Пенсійним фондом (за позовом якого і розпочали судову справу про банкрутство підприємства), рядом інших державних структур (Державна податкова інспекція, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, гірничо-рятувальний загін МНС у Закарпатській області та інші). Найбільше золоторудник боргує іноземній компанії «Cengart Financial INC», яка викупила його борги за обладнання сумою понад 3,9 млн. доларів США.

За словами арбітражного керуючого, розпорядника майна ТзОВ «Закарпатполіметали» Володимира Гуртового, директор підприємства не надав кредиторам жодної інформації (незважаючи на неодноразові звернення та постанову суду) стосовно ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, наявності майна і ліцензії на здійснення діяльності, охорони потужностей тощо: «Позиція директора, озвучена його представником Андрієм Ракущинцем, полягає у тому, що процедура банкрутства незаконна. Якщо раніше керівництво заявляло, що роботу підприємства відновити неможливо через знос обладнання (ринкова вартість якого наразі, за його словами, становить тільки близько 1,8 млн. грн.), то представник директора Ракущинець заявив кредиторам і працівникам, що підприємство «відновить свою роботу як тільки буде знято судовий арешт з майна». А працівникам, присутніх на зборах, А. Ракущинець запропонував звільнитися.

Кредитори наголошують на небезпеці такої позиції керівництва, як і на відмові директора надавати офіційні документи продати майно за безцінь можна саме в ситуації невизначеності, натомість процедура банкрутства передбачає якщо не санацію підприємства, відновлення його потужностей, то хоча б обовязковий аукціон, який не дозволить спродати майно унікального в Україні підприємства за безцінь.

Крім того, кредиторів насторожує діяльність закарпатської фірми ТОВ «Сауляк», яка у офіційному листі до газети «Берегово» повідомила, що «прийняла на себе зобовязання за власні кошти привести в екологічно безпечний стан обєкти ТОВ «Закарпатполіметали» і вже здійснює «охорону території золоторудника».

Володимир Гуртовий повідомив, що ситуація на підприємстві критична. Тому він підготував звернення до Президента України з проханням розібратися в ситуації та вжити можливих заходів для захисту порушених трудових прав працівників ТОВ «Закарпатполіметали», недопущення завдання матеріальної шкоди підприємству та його кредиторам, у тому числі державним органам, забезпечити захист земельних та екологічних інтересів держави. На його переконання, наразі відбувається не що інше, як відкрите рейдерське захоплення активів підприємства. «Зокрема, вже здійснено незаконні махінації із землею золоторудника: Мужієвська сільрада з порушенням чинного законодавства та порядку надання земельних ділянок передала в оренду новоствореному ТОВ «Береговополіметали», яке у свою чергу передало ТОВ «Сауляк» цю ж земельну ділянку у суборенду. При чому на цій землі розташовані споруди хвостосховища ТОВ «Закарпатполіметали» та знаходиться збагачена рудна сировина, вартість якої складає близько 25 млн. грн. Протест природоохоронної прокуратури з цього приводу сільська рада відхилила та таки уклала незаконний договір оренди»,— каже В.Гуртовий.

На зборах кредиторів було прийнято рішення звернутися до правоохоронних органів із заявою про притягнення директора ТОВ «Закарпатполіметали» В. Василинця до кримінальної відповідальності з приводу невиконана рішення суду.
Источник: http://ua-reporter.com/novosti/60595

В Севастополе устроят Мусороборье

8 августа в Севастополе жители города собираются под музыку очистить от мусора дикий пляж недалеко от парка Победы, назвав свой экологический рейд бич-пати Мусороборье.

Как рассказали агентству е-Крым организаторы, это будет не просто одноразовая эко-вылазка. Создатели севастопольского социального портала POI Radar Виртуальный город собираются каждые выходные организовывать Мусороборье или заниматься социальным спортом, как они это называют. Сбор всех желающих принять участие в акции намечен 8 августа на 9 часов утра. На месте севастопольцам раздадут разноцветные перчатки и выдадут мусорные пакеты. Неподалеку будет играть музыкальный грузовичок, чтобы веселее проходила уборка пляжа, на этом же грузовике вывезут собранные отходы. Также к участию в мероприятии приглашаются туристы и те, кто считает, что уборкой мусора должны заниматься исключительно городские службы, а не горожане и, что подобные инициативы это утопия, политика или пиар. Пускай присоединяются подискутируем. Пакетами и варежками такие люди будут обеспечиваться вне очереди, предложили организаторы.

В конце акции запланирован массовый заплыв всех участников сбора.

Первую бич-пати Мусороборье провели в Севастополе 1 августа. В ней приняло участие более 30 человек. В итоге с пляжа неподалеку парка Победы вывезли два полных грузовика мусора.
Источник: http://e-crimea.info/2009/08/05/26167.shtml

Дніпродзержинськ отримав згоду Кабінету Міністрів України на продовження дії розпорядження про план першочергових заходів з поліпшення екологічного стану міста

5 серпня Дніпродзержинський міський голова Ярослав Корчевський оприлюднив на брифінгу інформацію щодо отримання згоди Кабінету Міністрів України на продовження дії Розпорядження КМУ (від 12 листопада 2008 року) «Про затвердження плану першочергових заходів на період 2009 року з поліпшення екологічного стану Дніпродзержинська» до 2012 року.

Як стало відомо інформагентству «Придніпров’я», визначені розпорядженням КМУ та наступними рішеннями міжвідомчої ради і координаційної комісії першочергові заходи, що передбачали фінансування у сумі близько 85 млн грн, протягом одного-двох років виконати неможливо. З урахуванням цього та додаткових змін до плану заходів дію розпорядження продовжено.

Протягом цього року передбачено освоєння близько 50 млн грн коштів за програмами поліпшення екологічного стану Дніпродзержинська, зокрема, посилення фізичного захисту об’єктів колишнього Придніпровського хімзаводу (ПХЗ, переробка уранових руд з 1948 до 1991 р.), проведення екологічного моніторингу (радіаційного) території ПХЗ та хвостосховищ радіоактивних відходів, здійснення заходів із забезпечення безпеки на хвостосховищі «Південно-західне».

Довідка: Першочергові заходи поліпшення екологічного стану Дніпродзержинська на 2009 рік включають розроблення та затвердження концепції сталого збалансованого розвитку Дніпродзержинська, створення системи комплексного екологічного моніторингу міста, селищ Таромське і Сухачівка, території зони впливу хвостосховищ радіоактивних відходів колишнього Придніпровського хімзаводу, радіаційне обстеження території міста з визначенням гамма-фону, вмісту радону у приміщеннях, включаючи дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, житловий сектор, проведення вибіркового контролю проб ґрунту, часткову дезактивацію та здійснення протирадонових заходів, оснащення радіаційного відділу міськСЕС приладами контролю за радіаційним станом, утворення на базі спеціалізованої медико- санітарної частини N8 реабілітаційного центру на 30 ліжко-місць, роботи із запобігання підтопленню міста та виникненню зсувних явищ.
Источник: http://www.dnepronews.com.ua/krivoy_rog/articles/2009-08-05/7782.php

У Києві знищено 600 га. зелених насаджень

Київ — зелена столиця?

Що перше спадає вам на думку, коли ви думаєте про Київ? Для когось це футбольний клуб «Динамо», для когось Хрещатик, а от я одразу згадую каштани.

Це дерево — один із символів міста, яке втопає в зелені. За це його свого часу назвали «зеленою столицею».

Зараз екологи стурбовані, що Київ за останні кілька років втратив сотні гектарів зелених насаджень. Попри протести киян на місці парків та скверів з’являються новобудови.

Мій улюблений парк — Маріїнський. Він один із найстаріших у Києві. Мені він нагадує дитинство — тут часто гуляла з мамою. А от комусь не так пощастило як мені — багато киян втратили свої улюблені зелені куточки.

«Мої зелені куточки приховані від стороннього ока, на щастя, — каже історик Києва Михайло Кальницький. — Тому їх найближчим часом навряд чи буде знищено».

Ми з ним стоїмо біля Бессарабки на вулиці Басейній. Пан Кальницький згадує, що колись тут був гарний бульварчик. Але замість нього тут вже давно дорога.

Подібна доля спіткала також багато київських сквериків та парків. Переважно їх зносять заради будівництва. Пікети на захист дерев в останні роки стали звичними для Києва.

Парк біля Олімпійського стадіону у Києві

Найсвіжіший приклад — парк над Оліймпійським стадіоном. Його майже не лишилося. Тут працює будівельна техніка, розрита земля — важко повірити, що ви у центрі Києва.

Сюди мене привів еколог Іван Пірникоза. Він розповідає, що багатьом деревам тут було по сто років. Це історичне місце, яке називається Черепанова гора. Недавно тут поміж крислатих дерев були тенісні корти, зараз — купи будівельного сміття.

Парк знесли в рамках реконструкції стадіону до Євро 2012. Що тут буде поки що невідомо.

«Оце все, що тут росло — за кордоном це величезні гроші. Подивіться, як стадіон далеко. Навіщо замість того щоб будувати стадіон, ще витрачати кошти на те, щоб спочатку знищити парк, а потім його знову закласти?», — дивується Іван.

Парк знесли в рамках реконструкції стадіону до Євро 2012

Державне управління охорони довкілля повідомило, що за минулий рік в Києві вирубали вдвічі більше дерев ніж за попередні сім років. Всього за цей час було знищено більше 600 гектарів зелених насаджень.

Озелененням міста займається комунальне підприємство «Київзеленбуд». Його директор Юрій Хаєв каже, що за законом забудовник, якщо він зрубує, скажімо, 10 дерев, 10 дерев повинен і посадити. Однак, за його словами, так відбувається не завжди, бо штрафи за незаконне вирубування дерев набагато менші за дозволи.

«Дозволи на вирубку коштують декілька тисяч гривень, навіть можуть до 20 тисяч, а штрафи разів у сто менші. То людина і думає: а чого я платитиму «Київзелебуду», якщо можна штраф заплатити і все», — каже Юрій Хаєв.

Від керівника «Київзеленбуду» я не почула відповіді на питання: наскільки зменшилася кількість дерев у Києві. Він каже, що досі в місті немає такого реєстру, його тільки збираються зробити. Все — через брак коштів.

Натомість Юрій Хаєв порівнює Київ з іншими містами. Він каже, що за рівнем зелені Київ випереджає багато європейських міст. В Києві, за його словами, на одного мешканця припадає 20 квадратних метрів зелених зон, тоді як в Парижі — 1,5 метра, в Берліні — 10, в Москві — 14, в Римі — 9.

Хоча незалежні експерти зауважують, що ці цифри вже давно не відповідають дійсності.

Коли ж Київ почав вважатися зеленою столицею? І наскільки виправдана така назва?

Історик Михайло Кальницький вважає, що такий образ Києва дещо міфологізований:

«Це вже думка повоєнних років. А ще наприкінці XIX на початку XX століття побутувала така думка, що Київ дуже поступається цивілізованим європейським містам з точки зору озеленення».

Історик розповідає, що озеленення Києва розпочалося наприкінці XIX століття. При Міській думі було утворено так звану садову комісію, куди входили авторитетні кияни. Тоді Київ також переживав будівельний бум, але завдяки цій комісії забудовників часто випереджали садівники.

Парки і сквери у дореволюційному Києві також приносили прибуток — їх здавали в оренду під різні заходи.

Ще більше озеленювався Київ після війни.

«Місто прагнуло якнайшвидше залікувати оті страшенні рани, які нанесла окупація 1941-43 років. Центр міста був дуже зруйнований. Руїни швиденько розбирали, побудувати ще нічого не встигли, а вже влаштовували невеликі скверики. В ті часи було зроблено ще одну важливу справу — засадили деревами Дніпровські схили», — розповідає Михайло Кальницький.

Парадоксально, але масове знищення парків та скверів, за словами екологів, розпочалося після того, як Київрада у 2005 році ухвалила програму «Розвиток зеленої зони Києва». Відтоді на папері парки столиці перестали бути парками. Їхній статус невизначений досі. Це призвело до того, що вже п’ята частина з них забудована.
Источник: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/08/090805_kiev_parks_oh.shtml


В киевском офисе шесть человек отравились неизвестным газом

В Киеве 3 августа неизвестным веществом отравились шесть сотрудников офиса

Офисные помещения ООО «Торговый дом «Наталка» располагались в Дарницком районе, на втором этаже двухэтажного здания, принадлежащего ОАО «Каскад». На момент прибытия отделения химической разведки в помещениях ощущался резкий специфический запах.

Как сообщает пресс-служба ГУ МЧС в Киеве, бригады скорой медицинской помощи на месте обследовали 15 человек. В результате шестеро были госпитализированы с предварительным диагнозом «отравление неизвестным газом». Пострадавших направили в отделение токсикологии больницы скорой медицинской помощи. К вечеру люди были отпущены по месту жительства.

Других пострадавших граждан и угрозы загрязнения окружающей среды нет. Причины произошедшего устанавливаются. На месте работают сотрудники СЭС Дарницкого района.
Источник: http://focus.in.ua/society/55638

Газета «День» (укр) 2009.08.04 21:23
http://www.day.kiev.ua/278016/
Сохранить
Распечатать
За чисті води Тиси

У Закарпатті стартував «демонстраційний» трансграничний українсько- румунський проект

Наташа КРІСТЛ

ФІЛІП ВЕЛЛЕР (НА ФОТО В ЦЕНТРІ) ВІТАЄ ІНІЦІАТИВУ УКРАЇНСЬКИХ ПАРТНЕРІВ ПО ЗАХИСТУ ТИСИ ВІД ЗАБРУДНЕНЬ

Програми Розвитку ООН і Глобальний екологічний фонд уже понад п’ятнадцять років реалізовують у дунайському басейні різні проекти щодо захисту довкілля й вод Дунаю. Виходячи з накопиченого за цей час досвіду, організатори цих проектів роблять висновок, що набагато більшого ефекту можна домогтися, якщо зосередити свої зусилля на невеликих ділянках річки, таких як, наприклад, Тиса, спираючись при цьому на ініціативу місцевого населення. Тому цьогоріч у рамках проекту «Використання різноманітних переваг заболочених територій і заплав у покращенні трансграничного управління басейном річки Тиса» стартував трансграничний українсько- румунський проект у селищі Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області. Міжнародна комісія з захисту Дунаю здійснює провідну роль у керівництві та реалізації проекту й забезпечує зв’язок цього проекту з тими заходами, які вже проводяться в дунайському басейні. Тому я попросила виконавчого секретаря Міжнародної комісії з захисту Дунаю пана Філіпа ВЕЛЛЕРА розповісти «Дню» про проект і відповісти на низку питань.

— Тиса — найбільша притока Дунаю, але, на жаль, річка лише мінімально відповідає європейським стандартам.

Басейн річки Тиса — один із наймальовничіших регіонів Європи. Гірські потоки, звивисті ріки й розмаїтий ландшафт є домом для багатьох унікальних видів тварин і рослин. Тиса має у своєму розпорядженні широке різноманіття рослинно-тваринного світу, багато які з них уже давно не зустрічаються в інших регіонах Європи. До того ж, країнами цього регіону створено численні території, що охороняються, та національні парки, включаючи заповідники та Рамзаські території.

Нинішнім проектом передбачається підтримка зусиль країн басейну річки Тиса в їхньому прагненні вдосконалити систему управління басейном річки у плані запобігання повеням, пом’якшення засухи, зниження забруднення води харчовими відходами, а також збереження тваринного та рослинного розмаїття. UNDP і GEF збираються використати той успішний досвід, який отримано під час реалізації інших проектів на всій довжині річки Дунай.

Я би сказав, що цей проект є тісною співпрацею країн, розташованих у басейні річки Тиса. Проект здійснюється за участю Угорщини, Румунії, Сербії, Словаччини та України, а також Глобального екологічного фонду, Програми Розвитку ООН, Європейської комісії та Програми ООН щодо захисту довкілля.

Це саме той випадок, коли в рамках одного проекту всі країни отримали можливість об’єднати свої зусилля, а також знайти фінансові, наукові й інтелектуальні можливості, щоб розглянути питання розвитку всього регіону загалом. І водночас кожен із учасників має вжити заходів щодо запобігання повеням і забрудненню вод Дунаю.

У проекті, ініціатором якого є Україна, буде здійснено низку конкретних заходів, здатних покращити якість води, а також підвищити розуміння населенням важливості збереження та захисту водних ресурсів від забруднення і прагнення досягати цих змін самостійно й постійно.

— Якими ж усе-таки будуть ці конкретні заходи, які задумані проектом?

— Це, передусім, поліпшення системи управління й переробки твердих побутових відходів, які сильно забруднюють річку та її береги. Розробка і впровадження локального плану управління паводками. Оновлення гірського потоку після лісозаготівлі та створення екологічної стежки навколо озера Теплиця. Поновлення роботи гідрологічної станції в селищі Кобилицька Поляна. Проектування та створення очисних споруд.

— У розділі проекту, що стосується будівництва очисних споруд, є такий дуже цікавий пункт: українська сторона не тільки планує та реалізовує заходи щодо будівництва очисних споруд, але також знаходить кошти для їхнього фінансування. Причому внесок міжнародних організацій становить лише 10% усіх коштів, а українська сторона забезпечує решту 90%. Чи вдасться з урахуванням нинішньої економічної кризи здійснити цю інноваційну форму співпраці?

— Ми дуже вітаємо цю ініціативу українських партнерів, оскільки вона свідчить про їхню величезну зацікавленість у здійсненні радикальних заходів щодо захисту Тиси від забруднення. Але, наскільки мені відомо, місцева адміністрація не може сьогодні знайти всієї необхідної суми, як передбачалося раніше. Тому планується збудувати локальні очисні споруди лише для школи-інтернату. Але, попри деякі економічні труднощі, ми припускаємо, що здійснення цього проекту в Україні буде цілком успішним.

— Існує також інша дуже серйозна проблема — забезпечення селища Великий Бичків питною водою. Довгі роки це завдання вирішував дренажний канал Млюнівка. Але внаслідок багаторічної та не завжди продуманої господарської діяльності у 50 — 60-ті роки минулого сторіччя ця конструкція була зруйнована, і вода зникла з цього регіону. Наразі джерело пересихає, і вода тут буває тільки в осінні місяці.

— Так, місцева адміністрація звернулася до нас із проханням допомогти у розв’язанні цієї проблеми. Я гадаю, на нинішньому етапі Міжнародна комісія з захисту Дунаю не може вирішити цю проблему самостійно, але ми готові допомагати місцевій адміністрації в пошуках шляхів її вирішення, а також привернути до цієї проблеми увагу міжнародних організацій, різних екологічних програм на європейському рівні, та, зокрема, фінансову групу «Друзі Дунаю», яка успішно реалізовує проекти в Румунії та інших країнах дунайського басейну.

— Як ми бачимо, далеко не всі проблеми вдається вирішити в рамках цього одного невеликого проекту. Чи можуть мешканці регіону сподіватися, що в майбутньому вони не залишаться сам на сам із доволі складними екологічними проблемами?

— Звісно, і після завершення проекту в селищі Великий Бичків участь Міжнародної комісії з захисту Дунаю в оздоровленні Тиси буде подовжено. Як я вже говорив, лише одна наша організація неспроможна вирішити всі проблеми регіону. Потрібна ширша кооперація, яку ми намагаємося посилювати в усіх наших проектах.

Наприклад, на нещодавній зустрічі на міжурядовому рівні велика увага приділялася питанню покращення системи управління й переробки твердих відходів. У рамках нашого проекту заплановано спільну українсько-румунську екологічну кампанію «Два береги — одна чиста Тиса». Ця акція проводиться у липні й буде продовжена наступного року. Школярі та підлітки населених пунктів по обидві боки річки одночасно витягуватимуть із води та збиратимуть усілякі відходи і пластикові пляшки, які часом просто загачують річку. Береги річки знаходяться так близько один від одного, що хлопці бачитимуть одне одного, зможуть жартувати, розповідати про свої успіхи й обмінюватися враженнями. Засоби масової інформації, радіо і телебачення в обох країнах супроводжуватимуть і освітлюватимуть цю інтернаціональну акцію.

Звичайно, для поліпшення екологічної ситуації необхідно провести сотні й сотні заходів, передбачені цим та іншими проектами. Крім того, дуже потрібна ініціатива місцевого населення. Мешканцям регіону добре відомі й самі проблеми, і шляхи їхнього вирішення. З мого особистого досвіду я з великим задоволенням можу зауважити високу активність місцевого населення, в тому числі цілої групи учасників проекту під керівництвом Василя Манівчука і голови місцевої адміністрації Одарки Зленко. Інший приклад: на участь у нашому проекті було подано 16 заявок. Сам факт такої активності екологічних організацій і органів місцевого самоврядування вселяє оптимізм і дозволяє сподіватися, що дуже багато що буде зроблене для захисту Тиси саме місцевим населенням.

— Проект, який здійснюється в Україні в селищі Великий Бичків, називається «демонстраційний». Що це означає?

— Проблеми, з якими стикається населення в селищі Великий Бичків, властиві й іншим ділянкам басейну річки Тиса. Основні зусилля проекту спрямовані на проведення цілком конкретних заходів щодо поліпшення нинішньої, далеко не благополучної, ситуації. Але ідея також і в тому, щоб інші регіони отримали користь від тих змін, які повинні статися у Великому Бичкові й, можливо, здійснили подібні заходи у своїх населених пунктах.

Безумовно, цей проект має величезне значення для всього басейну річки Тиси. Але, на думку експертів UNDP/GEF, цей проект має ще глобальнішу перспективу. Його мета — об’єднати всі новітні й ефективні ідеї щодо вирішення багатопланових проблем забруднення водних ресурсів, які виникають унаслідок повеней і землекористування, з тим, аби поширити цей успішний досвід на інші ділянки басейну річки Дунай, а також більш віддалені регіони Європи.

Наташа КРІСТЛ — прес-консультант Міжнародної комісії з захисту Дунаю, Відень.
Источник: http://www.day.kiev.ua/278016/

Екологи стурбовані «паломництвом» на Тарханкут

Наростаючий потік відпочиваючих і збільшення скидання неочищених каналізаційних стоків може привести до забруднення лікувальної ропи і грязей соляних озер Чорноморського району Криму, вважають в асоціації «Екологія і світ».

«Сьогодні спостерігається буквально паломництво до лікувальної ропи і грязі озера Джарилгач. Процес абсолютно не керований: на березі озера скупчуються люди, машини, тут же прогулюються домашні тварини, накопичуються гори сміття», — мовиться у повідомленні прес-служби асоціації.

Екологи заявляють, що соляні озера Тарханкута «можуть і повинні стати ресурсною базою цивілізованого, контрольованого Міністерством охорони здоров`я і санітарними службами автономії, раціонального використання лікувальних грязей і ропи на тривалу перспективу».

«Не можна жити одним днем і губити лікувальні рекреаційні ресурси, не залишаючи надії для майбутнього стійкого розвитку курортної зони кримських золотих пісків», — підкреслили в організації «Екологія і світ».

На зустрічі керівництва асоціації і Чорноморської райради визначена низка природоохоронних заходів, у тому числі посилення контролю за водовикористанням, наведення ладу у використанні лікувальних ресурсів соляних озер.
Источник: http://crimea.unian.net/ukr/detail/13790

Волонтерський екологічний табір «Зимородок»

З 1 по 14 серпня Новогуровсьий клуб любителів риболовлі «Алего» спільно з волонтерської організацією «СВІТ-Україна» та Міжнародної Громадянської Службою проводить волонтерський екологічний табір «Зимородок».

15 волонтерів з усього світу зібралися на Новогурівському ставку, щоб взяти безпосередню участь у впорядкуванні водойми і пройти школу екологічного (природного) рибництва, а також цивілізованого рибальства. Табір проводиться за інформаційної підтримки Клубу цивілізованих рибалок та Інтернет-гіда з рибалки F.Diary.

Перед табором стоїть відповідальне завдання — показати на практиці, що все, що знаходиться навколо нас — це результат діяльності людини. Людина може створити мальовничий берег і чистий ставок, а може залишити після себе звалище та отруєну воду. Доля навколишнього природи в наших руках.

Тільки в одній Дніпропетровській області 1490 озер і ставків. Щорічно десятки водойм України заболочуються і пересихають — наш «золотий запас» катастрофічно зникає. Забруднення води, ерозія берегів, винищення рибних запасів — це процеси, яких необхідно запобігати і зупиняти, тому що їхні наслідки можуть бути незворотні.

Міжнародний волонтерський екотабір «Зимородок» зібрав на Новогурівському ставку 15 волонтерів зі всього світу: з Іспанії, Швейцарії, Японії, Нідерландів, Чехії, Росії та України. На 2 тижні гості перетворяться в дбайливих господарів і присвятять свої сили, час і увагу водоймі.

На порядку денному: ∙ Створення місць для риболовлі: установка маркерів, розчищення берега і дна від заростей, установка рибацьких містків; ∙ біоінженерний захист берега водойми від розмивів і ерозії; ∙ Висадка зелених насаджень по береговій лінії; ∙ Зміцнення дамби і стічних споруд для надійного підтримання рівня води. ∙ Прибирання сміття, встановлення урн; ∙ Будівництво будиночка для туристів на березі озера та ремонт медпункту; ∙ Практикум рибознавчих робіт: годування риби, аерація водоймища, консультація та допомога рибалкам і туристам, контроль за зростанням малька і багато іншого.

В рамках волонтерського табору буде організовано вільне навчання основам іхтіології, екологічного (природного) рибництва і цивілізованого рибальства. Для тих, хто забажає освоїти абсолютно новий вид риболовлі, який всього кілька років тому вважався неможливим, досвідчені риболовецькі гіди проведуть короткі семінари-практикуми з ловлі «невловимої» риби — товстолобика (з дотриманням принципу цивілізованої риболовлі «піймав- відпусти»).

Додаткова інформація: СВІТ-Україна http://vkontakte.ru/club6097205 Новогурівський клуб любителів риболовлі http://www.ng.dp.ua

Віртуальна вода і чому її варто заощаджувати

Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Німці споживають 80 млрд. кубометрів води і майже стільки ж «імпортують».

25 повних ванн щодня стільки води споживають німці за підрахунками Фонду захисту дикої природи WWF. Половина цієї води «віртуальна» і походить з регіонів, де питних ресурсів замало.

Води в Німеччині вдосталь. Щороку 82-мільйонна країна споживає 80 мільярдів кубічних метрів води з власних джерел. Ще майже стільки ж німці імпортують. Щоправда, ця вода не тече по трубах. Це «віртуальна» вода, що міститься в імпортованих продуктах та застосовується при їхньому виробництві. Такі розрахунки Всесвітнього фонду захисту дикої природи. Говорить Доротея Ауґуст, експерт WWF з питань питної води:

«Разом з імпортними товарами імпортується чимало води. Це віртуальна вода, яку споживають при виробництві товарів. Ця вода постачається з регіонів, що потерпають від посухи».

Загроза для екосистеми

Bildunterschrift: Одна чашка кави коштує 140 літрів «віртуальної» води.

Бразилія, Кот дІвуар та Франція головні постачальники води до Німеччини. За підрахунками WWF, лише з Бразилії ФРН щороку отримує 5,7 мільярда кубометрів «віртуальної» води. Її застосовують при виробництві кавових зерен, сої та мяса. У Туреччини ФРН щороку «забирає» майже два мільярди кубічних метрів, що міститься в бавовні, горіхах та винограді. Схожа кількість води надходить з Іспанії.

Інколи вода для, здавалося б, неважливого продукту, призводить до екологічних проблем у регіонах. Доротея Ауґуст розповідає про зелені боби в Кенії, для вирощування яких використовується вода річки Мара:

«Біля берегів Мари є бобова плантація на 500-700 гектарів. Вода йде на полив. Але ця вода важлива для парнокопитних під час їхньої міграції. Тобто коли тварини приходять до річки, води всім може не вистачити, бо її забрали для бобів. Цим ми загрожуємо великим екологічним системам».

Методи використання води часто застарілі й неекономічні. Наприклад, поля часто заливають водою так, що вона стоїть. При цьому значна частина цінної рідини випаровується. Вважається, що полив лише коренів рослин ефективніший, але для цього потрібні спеціальні труби.

Відповідальність бізнесу

Bildunterschrift: Один кілограм яловичини коштує 16 тисяч літрів «віртуальної» води.

Західні фірми мають нести відповідальність за те, як використовують воду у країнах, звідки вони імпортують свою сировину, каже Мартін Гайгер, керівник департаменту «Питна вода» в німецькому представництві Фонду дикої природи. «Якщо фірми знають, що в певних регіонах є конфлікти за воду, і що виробництво бавовни там на довгу перспективу не гарантовано, вони мають завчасно почати шукати альтернативи»,- каже Гайгер.

Німеччина найбільша країна-експортер у світі. Продаючи свою машини та станки, вона експортує і «віртуальну» воду. Але оскільки втрати мінімальні, а власної води багато, це не проблема, кажуть у WWF.
Источник: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,2481413,00.html

В Мукачево мусор будут собирать по австрийским технологиям

В Мукачево реализуют инвестиционный проект с Австрией

Мукачево посетила представительная делегация австрийской фирмы «AVE». Три года мы присматривались друг к другу: австрийская фирма AVE, специализирующаяся на сборе и утилизации твердых бытовых отходов, к возможностям Мукачева и не в последнюю очередь в готовности Мукачевской власти прозрачно сотрудничать, а мукачевцы со своей стороны изучали AVE как профессионального и надежного партнера.

В конце концов обе стороны остались довольны друг другом и решили ударить по рукам.

На прошлой неделе Мукачево посетила представительная делегация из Австрии во главе с руководителем энергетической промышленно-финансовой группы, которая является учредителем AVE, Лео Виндтнером, а также исполнительным директором австрийско-венгерской фирмы AVE-Мишкольц Пейтером Кишем.

При подписании Договора о совместной реализации инвестиционного проекта мэр Мукачево отметил, что ведущие специалисты тщательно изучали опыт австрийцев по сбору твердых бытовых отходов, сам мэр специально ездил в Австрию, чтобы на месте увидеть работу фирмы.

И теперь можно смело сказать, что это будет договор высшего пилотажа. Проект имеет хорошие перспективы. И хотя живем в условиях кризисной ситуации, но городская власть продолжает вкладывать солидные средства в коммунальную сферу.

Следующий этап — привлечь к этому проекту и Мукачевский район, потому что стихийные свалки многих сел района за большой воды приплывают по рекам Латорицы в Мукачево.

Сегодняшний день действительно исторический, — подчеркнул руководитель австрийской делегации, — ведь мукачевский проект будет самым крупным в Украине.

Сегодня фирма имеет 2 миллиарда евро годовых доходов, на ней работает 10 тысяч человек в 10 странах Европы, крупнейшее в Польше и Чехии.

В Украине филиалы AVE создано в Виноградовском районе и на Ивано- Франковщине. Господин Лео поблагодарил городского мэра за полнейшую поддержку проекта и пообещал, что последовательно придерживаться своего кредо — надежность и последовательность, высший уровень технологического и экологического обеспечения.

Под аплодисменты присутствующих на встрече он вручил Зостану Ленделу большой макет мощной уборочной машины, следовательно Договор о совместной реализации инвестиционного проекта был подписан.
Источник: http://ua-reporter.com/novosti/60511

Голі екологи боротимуться проти полювання

Фото з сайту rgooboor.by Київські екологи та активісти руху захисту прав тварин будуть протестувати голими проти відкриття сезону полювання.

Акція протесту пройде 15 серпня о 12.00 на Європейській площі, пише «Сегодня».

Захисники виступатимуть за заборону полювання на диких тварин. Саме в цей день відкриється сезон полювання.

Екологи відзначать цю дату як день туги за вбитими тваринами.

«Сенс — показати, які беззахисні тварини перед людьми зі зброєю. Так само почувають себе голі люди», — пояснив директор еколого-культурного центру Володимир Борейко.

За його словами, учасники будуть голі лише частково.

«Ми вже повідомили про захід владу, все буде законно», — зауважив Борейко.

За оцінками екологів, щорічно в сезон полювання в Україні гине 3,5 мільйони диких тварин.
Источник: http://kiev.pravda.com.ua/news/4a7827a25b11f/

Українська Громада виступила на захист українських лісів

Анна Франка Українська Громада закликє ввести мораторій на вирубку лісів на території України і заборонити вивіз за кордон деревини та пиломатеріалів.

Українська Громада разом із громадянською кампанією «Форум порятунку Києва» та Екологічним центром України закликали народних депутатів та перших осіб країни якнайшвидше ввести мораторій на вирубку лісів на території України і заборонити вивіз за кордон деревини та пиломатеріалів.

Приводом для звернення стала бездіяльність профільних відомств по відношенню до нелегальних деревообробних та лісопильних підприємств, роботу яких продовжують фіксувати прокуратури більшості областей країни. «Якщо влада не здатна належним чином контролювати вирубку лісів, значить, її потрібно заборонити взагалі і ввести жорстке покарання за порушення мораторію», — заявили представники громадськості. В протилежному випадку Україні не уникнути повторення жахливих подій 1998, 2001 та 2008 років, коли руйнівні повені спричинили рекордні економічні втрати та забрали сотні людських життів. Ці повені стали наслідком вирубки лісів у Карпатах, які за останні сорок років втратили значну частину свого лісового покрову і стали неспроможні утримувати вологу. Відтак вода швидко стікає в долини, спричиняючи масштабні лиха, що, вочевидь, не справляють належного враження лише на народних депутатів. Інакше як тоді пояснити той факт, що парламентський комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської аварії відхилив законопроект народного депутата Юрія Кармазіна N3035 «Про мораторій на проведення суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалі».
Законопроект передбачав введення вказаних обмежень строком на 10 років і дозволяв вирубку для внутрішнього користування лише ушкоджених дерев.

На думку голови Української Громади Ігоря Шевченка, якщо влада не усвідомлює масштабів тієї загрози, яку несе в собі безконтрольне знищення лісів, саме суспільство повинне стати на захист своєї безпеки і примусити народних депутатів припинити вирубку українських лісів.

«Якщо ми не зробимо цього сьогодні, завтра мешканцям західних областей не буде де жити, а післязавтра нашим дітям не буде чим дихати. Тому ми здійснюватимемо суспільний тиск на владу до тих пір, поки не буде запроваджено мораторій і не буде створена ефективна система контролю за його виконанням», — наголосив І. Шевченко.

Повний текст звернення читайте тут.
Источник: http://narodna.pravda.com.ua/life/4a7827873df6d/

За 10 лет Киев потерял около 1 тыс. га земель лесного фонда

Специалисты констатируют сокращение площади лесных земель на территории Киева за последние 10 лет.
«За последние 10 лет отмечается неутешительная тенденция к уменьшению площади лесных земель», — сообщил заместитель начальника Государственного управления по охране окружающей среды Киева Игорь Щербак на расширенном заседании коллегии Киевской горадминистрации в пятницу.
По его словам, согласно земельному кадастру, общая площадь Киева составляет 83,6 тыс. га, из них земли Лесного фонда в 2000 году занимали 36,1 тыс. га, в 2005-м — 36 тыс. га, по состоянию на 1 января 2008 года — 35,9 тыс. га, а по состоянию на 1 января 2009 года — 35,469 тыс. га.
«При этом весь этот период коммунальное предприятие «Лесопарковое хозяйство» коммунального объединения «Киевзеленстрой» пользуется землями Лесного фонда на основании материалов лесоустройства предыдущих лет, не имея инструментальной съемки внешних границ и межевых знаков в натуре», — заявил Игорь Щербак.
«Работа по установке внешних границ и вынесению наружных знаков в натуру началось в 2005 году, однако на эти работы выделяется мало средств, и они выполняются медленно», — отметил он.
По словам Игоря Щербака, КО «Киевзеленстрой» в последние 10 лет обращалось в КГГА с ходатайством об определении внешних границ территорий зеленых насаждений, а также выдачи государственных актов на пользование.
«Отсутствие внешних границ и государственных актов права пользования привело к уменьшению площади земель Лесного фонда КО «Киевзеленстрой», — подчеркнул он.
И. о. главы КГГА Анатолий Голубченко заявил, что потеря для Киева за 10 лет около 1 тыс. га земель Лесного фонда «не является угрозой».
Вместе с тем он считает, что территорию лесов необходимо воспроизводить. В частности, по мнению Анатолия Голубченко, это возможно за счет рекультивации полигона N6 по складированию строительных отходов в Пирогово, срок эксплуатации которого закончился. Площадь этого полигона составляет около 30 га.
«Так или иначе — у нас стоит вопрос отвода нового участка под полигон строительных материалов и о рекультивации шестого полигона», — подчеркнул и.о. главы КГГА.
По словам Анатолия Голубченко, для проведения рекультивации полигона потребуется 5-6 лет.
Источник: http://www.unecport.com/ru/news/18785.html

«АКВ» Прикарпаття: один рік по повені

Минув рік, як над Західною Україною познущалася безжально повінь. Понад 30 тисяч помешкань пошкодила минулорічна стихія в шести областях — Івано- Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій, Закарпатській та Вінницькій. Вода зруйнувала величезну кількість мостів, доріг, дамб. Найбільше постраждала Івано-Франківщина. Через рік після повені відбудована лише половина об’єктів.

«Антикримінальний вибір» Прикарпаття спробували відслідкувати позитиви й негативи державної допомоги постраждалим. І ось, яку картину ми побачили, — каже голова обласної організації Ольга Білінська.
На Рожнятівщині минулорічна повінь пошкодила майже 90 мостів і пішохідних кладок. Селянам з Берлогів, а це 1200 чоловік, доводилося об»їжджати 18 кілометрів.

-Старенький дерев»яний міст через Лімницю з»єднував нас з Брошнівом. Діти до школи їздили у Сваричів Це мостом якихось 900-.600 метрів. Тридцять років селу відслужив. І ще би стояв, якби не торішня повінь, — розповідає сільський голова Ірина Ясінець.

Днями урочисто відкрито новий металічний міст. На будівництво пішохідного моста в Берлогах з державного бюджету було виділено 2 млн. 300 тис. грн. Селяни тішаться новобудові й молять Бога, аби вистояв 50 років.
Втім, радіють далеко не у всіх затоплених районах краю. Відновлення зруйнованих доріг та інших об’єктів і досі не закінчили, а людям, які працювали, не заплатили.

За підрахунками будівельників, тільки за роботи на Івано-Франківщині їм винні понад 120 мільйонів гривень. Тому бригади перестали працювати ще перед новим роком, а місцеві жителі з острахом чекають кожну грозу.

_Кожну блискавку, кожну грозу ми переживаємо. Хрестимося і молимося. Ми в постійному страсі. Я вже готовий, як прийде вода і хату забере. При першій же воді доведеться тікати — бідкається Петро Лазарук з Печеніжина Коломийського району. Тиха й неглибока річка Печеніга торік наробила багато лиха у селі. А чоловікові від хати до ріки 5 метрів.

А ще в селі тепер своєрідний музей просто неба. Понад 30 одиниць техніки залишили київські будівельники. Роботи вони припинили перед новим роком — саме тоді їх перестали фінансувати з держбюджету. Жителі Печеніжина вже й власними силами готові допомогти будівельникам. За словами голови правління ВАТ»Укренергобудмеханізація» Едуарда Багмута область з грудня минулого року заборгувала його підприємству 3 млн гривень. Тепер керівник винен усім: і робітникам зарплату, і державі податки. А урядовими відписками дороги й дамби не побудуєш.

Приміське село Вовчинці розкинулось у межиріччі двох Бистриць: Надвірнянської і Солотвинської. Рік тому вода піднялася в обох і затопила 80 відсотків території села. Із 360 підтоплених будинків до другої категорії було віднесені 175. Сільський голова Михайло Назар каже, що село після повені уже оговталося, люди отримали компенсації, відбудовуються. Кожну хмару, кожен дощ селяни сприймають з острахом. На державу не розраховують. Своїми силами поставили електросирену. Розробили пам»ятку для своїх жителів, як би вони мали діяти, коли почують сигнал сирени. Силами свого бюджету планують придбати рятувальні жилети та плавзасоби.

За словами начальника обласного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської аварії Володимира Семеніва, сьогодні відбудувати в області потрібно 2,5 тисячі об’єктів — мости, дороги, берегоукріплення — робіт на 1 мільярд 180 мільйонів гривень. На їх завершення потрібно ще майже 550 мільйонів гривень. На деяких об’єктах роботи навіть не розпочиналися. Головна причина — брак коштів. Лише кілька тижнів тому в область надійшли 110 мільйонів гривень для погашення заборгованості за виконані в минулому році роботи.

Наразі відбудовують мости, берегоукріплення, дамби. За словами голови Івано- Франківської обласної держадміністрації Миколи Палійчука, будують так, щоб наступна вода не забрала.

— Усі об’єкти, які ми будували, ми будували з гарантією на 100 років. Там набагато серйозніші опори, сваї забурені, вищі мости, берегоукріплення надійніші. . Але будемо сподіватися, що наступна повінь буде років через сто, не швидше, — зауважив голова облдержадміністрації.

Не так оптимістично налаштовані вчені. Науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу мають дані про кліматичні зміни за більш як 150 років і стверджують: якщо раніше циклічність екстремальних ситуацій була 9-16 років, то з 2000-го — через 2- 4 роки. Через глобальні зміни на Землі більше буде повеней, зсувів, землетрусів, буревіїв, посух та інших природних катаклізмів, каже професор кафедри екології університету, академік Академії екологічних наук України, доктор геолого-мінералогічних наук Олег Адаменко.
Источник: http://www.anti-crime.org/articles.php?ni=21351

Госуправление экологии Киева объясняет причину «желтизны» столичных деревьев

Государственное управление охраны окружающей природной среды в Киеве считает неудовлетворительным состояние деревьев, растущих в столице на территории мест общего пользования.

«На основе анализа породного состава уличных насаждений выявлено неутешительную картину относительно распределения деревьев, как по категориям состояния, так и по видовому составу», — сказал заместитель начальника Госуправления Игорь Щербак. В частности, Госуправление считает бедным ассортимент растущих на улицах столицы деревьев: 39% из них — липы, 22% — каштаны, 21% — тополь, 8% — клены, 5% — 7 видов других деревьев. «По общему состоянию только половина деревьев оценены на 4 и на 5 баллов», — добавил Щербак.

Причинами ухудшения состояния деревьев Госуправление считает загрязнение воздуха пылью и выхлопными газами, неправильный подбор пород для высадки в данной местности и климате, применение хлористых солей для ускоренного таяния снега и льда зимой, недостаточная подпитка растений удобрениями. Также Щербак отметил высокую степень зараженности деревьев омелой, особенно кленов, тополей и лип.

Кроме того, Госуправление отмечает перезрелость лесных насаждений, в результате чего леса теряют свою защитную, водоохранную и рекреационную функции. По словам Щербака, доля старых деревьев в структуре леса должна составлять 1-3%, тогда как в лесах столицы старые насаждения занимают около 4 тыс. га, что составляет 11,2% от общей площади лесов.

В наилучшем состоянии, по словам Щербака, находятся лесные насаждения в урочищах Феофания, Лысая гора, в Голосеевском парке имени Рыльского.

Все эти тенденции, по его мнению, усугубляются отсутствием у коммунального объединения «Киевзеленстрой» тактики и стратегии развития зеленых насаждений в столице. Ранее Киевгорадминистрация заявляла, что считает некритичной тенденцию уменьшения площади лесов на территории города.

Площадь Киева составляет 83,6 тыс. га, а все зеленые насаждения на территории столицы занимают 56,5 тыс. га (в том числе 36,1 тыс. га лесных насаждений), что составляет 67,4% от всей территории города.

Источник: http://www.ukranews.com/

Эксперты опасаются, как бы приток курортников в Западный Крым не привел к экологическому бедствию

В Крымской республиканской ассоциации Экология и мир не исключают, что экология Западного Крыма может сильно пострадать от наплыва курортников, которые все чаще выбирают именно эти места для отдыха.

Нарастающий поток отдыхающих и увеличение сброса неочищенных канализационных стоков неминуемо приведет к загрязнению прилегающей морской акватории, лечебной рапы и грязей соляных озер, заметили члены ассоциации.

По информации Экологии и мир, в курортный сезон только в селе Межводное отдыхают 10-15 тыс. курортников ежегодно. И такой популярный населенный пункт на побережье далеко не единственный.

В связи с высоким спросом пансионаты, базы отдыха и мини гостиницы растут здесь как грибы после дождя. Но процесс этот, по мнению экологов, контролируется недостаточно. В итоге подавляющее большинство пансионатов и баз отдыха этой местности не обеспечены канализационными очистными сооружениями и пользуются выгребными ямами. Не повторит ли эта еще пока экологически чистая и перспективная зона судьбу некоторых курортных поселков ЮБК и Восточного Крыма, где экологическая обстановка заметно ухудшилась и стала причиной оттока отдыхающих? предположили в Экологии и мир.
Источник: http://e-crimea.info/2009/08/04/26106.shtml

В результате ДТП на дорогу вылилось 750 л мебельного лака

В Хмельницкой области ликвидированы последствия ДТП, произошедшего накануне вечером, в результате которого на дорогу вылилось 750 л мебельного лака.

«Жертв, пострадавших и загрязнения окружающей среды нет», — сообщает во вторник пресс-служба МинЧС.

ДТП произошло с автомобилем DAF с прицепом, который перевозил 384 бочки объемом по 50 л с мебельным лаком.

По информации МинЧС, около 19.00 возле села Гуменцы на закруглении автодороги Житомир-Черновцы водитель грузовика не справился с управлением, выехал на полосу встречного движения и допустил переворачивание автомобиля на дорожное ограждение обочины.

В результате ДТП на проезжую часть вытекло 750 л лака.

Через три часа работники облавтодора ликвидировали последствия аварии.
Источник: http://gazeta.ua/index.php?id=302625&lang=ru

Комментарии»

No comments yet — be the first.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: