jump to navigation

Экологические новости за 31.07.09 Июль 31, 2009

Posted by klim75 in Экологические новости.
trackback

Столичная власть собирается привлечь общественность к благоустройству города

Заместитель начальника управления экологии и охраны природных ресурсов Виктор Токаренко призвал киевскую общественность взять учатие в благоустройстве города: «Вопрос стоит не о создании новых лесов, а, в первую очередь, о сохранении уже существующих лесных насаждений. Мы все должны приложить максимум усилия, чтобы сохранить наш город цветущим и зеленым». Об этом шла речь во время расширенного заседания Коллегии КГГА. Он рассказал, что уже традиционно проводятся массовые акции по озеленению территорий, создание новых зеленых зон и благоустройству существующих с привлечением общественности города, ученической и студенческой молодежи. Только за два месяца текущего года до этих мероприятий было привлечено больше 80 тысяч жителей города.
Также сегодня обсуждалось и возможно место создания новых лесов. В перспективе это может быть территория результативной мусорной свалки в Голосеевском районе в конце улицы Краснознаменной, что в Пирогово. Теперь эта территория составляет 40 га и никем пока не используется. Кроме того, здесь планируется исследовать почву на предмет определения породного состава древесных пород, стойких к имеющемуся химическому загрязнению рекультивированого слою почвы.
Как выяснилось, за пожароопасный период 2009 года возникло свыше 460 вспышек лесных загораний на общей площади 82,3 га. Лесная охрана своевременно обнаруживала и ликвидировала загорание. В случае дежурной опасности городскими лесопарковыми хозяйствами объединения «Киевзеленстрой» подготовленные и содержащиеся в полной технической готовности противопожарная техника. А также заключены договоры на авиапатрулирование городских лесов с авиабазой Держкомлеса Украины и даже составлены маршруты патрулирования по обходам лесной охраны.
Источник: http://www.kreschatic.kiev.ua/ru/3549/news/1249052479.html

Смрад в Одессе: источники «ароматных» запахов будут устанавливать столичные специалисты

Источники и причины возникновения в Одессе неприятных запахов будут устанавливать специалисты из Киева. Они должны начать свою работу на следующей неделе, передает корреспондент ТИА «Вікна-Одеса».

Об этом сообщил сегодня на заседании постоянной депутатской комиссии по экологии и чрезвычайным ситуациям экс-депутат городского собрания, заместитель начальника Государственного управления охраны окружающей природной среды в Одесской области Александр Кисиль.

Было отмечено, что в Одессе нет оборудования, которое необходимо для подробного анализа примесей, содержащихся в воздухе. Передвижная лаборатория, которой располагает городское управление экологической безопасности, определяет превышение предельно допустимой концентрации (ПДК) далеко не всех веществ. Кроме того, у сотрудников управления нет юридических прав проводить проверки непосредственно на возможном источнике загрязнения.

По словам главы комиссии Вячеслава Крука, хромограф, с помощью которого можно проводить подобные исследования, прошлой осенью стоил 450 тыс. грн. Его можно приобрести за счет средств из государственного или городского бюджетов (природоохранных фондов). Кроме того, помочь в приобретении может спонсор. В. Крук предложил это сделать ОАО «Лукойл — Одесский нефтеперерабатывающий завод» — чтобы снять обвинения в том, что источник загрязнения воздуха находится на заводе. В ответ на это главный инженер предприятия Виктор Славин отметил, что НПЗ располагает всем необходимым оборудованием, чтобы контролировать возможные выбросы.

А. Кисиль также сообщил, что частично подобные проверки может проводить лаборатория одесского Института физики и химии им. Богатского. Но она работает на коммерческой основе. Стоимость таких исследований в лаборатории — порядка 70 тыс. грн. Оплачиваться они должны за счет средство областного бюджета. «Предупредите, если облсовет не захочет выделять деньги. Я найду спонсора, который поможет оплатить эти исследования», — отметил В. Крук.

Также члены комиссии решили ознакомиться с результатом экологического аудита на промышленных предприятиях города. Они обратились к заместителю начальника Государственной экологической инспекции в Одесской области Олегу Вахрушеву с просьбой затребовать на предприятиях и предоставит комиссии соответствующие документы.
Источник: http://viknaodessa.od.ua/news/?news=19068

Беспредел на Куяльнике, а также еще раз о судьбе уникального дуба и токсичных отходах

Напомню читателям, что еще в декабре прошлого года активисты Черноморского гайдамацкого объединения и Южноукраинского экологического союза забили тревогу по поводу Куяльницкого лимана, сделав заявление, что он находится практически на грани исчезновения. Суть экопроблемы: на склонах в районе села Севериновка, в водоохранной зоне, были устроены нелегальные песчаные карьеры. Впадающую в лиман реку Большой Куяльник перекрыли насыпью, по которой ездили грузовики. Котлованы были вырыты и вблизи села Адамовка, в русле реки.

Что же происходит там сегодня? Как заявляет заместитель начальника Государственной экоинспекции в Одесской области Олег ВАХРУШЕВ, «в дельте реки Большой Куяльник происходит беспредел», а «добычей песка занимаются все, кому не лень».
Только в этом году в области возбуждено три уголовных дела по фактам незаконной добычи полезных ископаемых в дельте указанного водоема. При этом следует отметить, что, по словам Олега Вахрушева, на сегодняшний день законодательство не дает возможности эффективно противостоять нарушителям. Олег Вахрушев обрисовал сложившуюся ситуацию так: — Когда специалисты экоинспекции или милиция приезжают на место добычи песка, там обычно находятся экскаваторщик и водитель грузовика. Никаких данных о «хозяине» они не дают, говорят, что попросту не знают, где его найти. Составлять какой-то протокол на рабочих бессмысленно. Они всего лишь стрелочники. Все они кивают на мифического хозяина, которого очень сложно найти.
Между тем в мае был обнаружен очередной песчаный карьер, где песок добывается без разрешительных документов. Тогда его разработку приостановили общественники. Увы, можно только предположить, какие непредсказуемые последствия могут последовать после подобных «трудовых рекордов» — и для экологии, и для жителей данного района. Речь, к примеру, идет о том, что из колодцев попросту исчезнет вода.
Не лучше ситуация складывается и с судьбой одесской достопримечательности — векового дуба «Черная ночь», о котором неоднократно писала газета «Слово». Как пояснил Олег Вахрушев, административный суд Одессы приостановил действие предписания Государственной экологической инспекции о приостановке реконструкции объекта, находящегося в непосредственной близости от дуба. Что это означает? Что пока длится судебное разбирательство, работы в этом районе благополучно продолжаются.
Что же до утилизации наших болевых экоточек — токсичных отходов в Одесской области, то и тут ситуация с мертвой точки пока не сдвигается: средств на эти мероприятия государство просто не дает.
Прогноз на будущее тоже не внушает оптимизма. Как пояснил Олег Вахрушев, «ситуация с утилизацией не изменилась, и ожидать, что она изменится, пока не приходится».
Не могу не отметить, что, по данным заместителя начальника Госэкоинспекции в Одесской области Олега Вахрушева, за первое полугодие 2009 года сумма ущерба, нанесенного экологии области, составляет почти сорок с половиной миллионов гривен. Для справки: это почти на двадцать с половиной миллионов больше, чем за весь прошлый год.

От редактора Ситуация с Куяльником не просто возмутительна. В ней, как в капле соленой воды, отражается весь тот беспредел, безвластие, бардак и беззаконие, которые царят на территории Украины в целом и Одесщины, в частности. На глазах варвары губят уникальный в мировом масштабе естественный оздоровительный комплекс, который может приносить нашему государству миллионы долларов в год. А толпы правоохранителей и природоохранителей (зачем последние, кстати, вообще нужны, если не могут справиться самостоятельно с подобной ерундой!) лишь растерянно разводят руками…
Источник: http://www.slovo.odessa.ua/?id_news=130

Столична влада збирається залучити громадськість до благоустрою міста

Заступник начальника управління екології та охорони природних ресурсів Віктор Токаренко закликав київську громадськість взяти учать у благоустрої міста: «Питання стоїть не про створення нових лісів, а, в першу чергу, про збереження вже існуючих лісових насаджень. Ми усі повинні докласти максимум зусиль, щоб зберегти наше місто квітучим та зеленим». Про це йшлося під час розширеного засідання Колегії КМДА.
Він розповів, що вже традиційно проводяться масові акції із залісненням територій, створення нових зелених зон та благоустрою існуючих із залученням громадськості міста, учнівської та студентської молоді. Тільки за два місяці поточного року до цих заходів було залучено більше 80 тисяч мешканців міста.
Також сьогодні обговорювалося і можливе місце створення нових лісів. У перспективі це може бути територія результативного сміттєзвалища у Голосіївському районі в кінці вулиці Червонопрапорної, що в Пирогово. Наразі ця територія складає 40 га і ніким поки не використовується. Крім того, тут планується дослідити ґрунт на предмет визначення породного складу деревних порід, стійких до наявного хімічного забруднення рекультивованого шару ґрунту.
Як з’ясувалося, за пожежонебезпечний період 2009 року виникло понад 460 спалахів лісових загорянь на загальній площі 82,3 га. Лісова охорона своєчасно виявляла та ліквідовувала загоряння. У разі чергової небезпеки міськими лісопарковими господарствами об’єднання «Київзеленбуд» підготовлені і утримуються в повній технічній готовності протипожежна техніка. А також укладені договори на авіапатрулювання міських лісів з авіабазою Держкомлісу України і навіть складені маршрути патрулювання по обходам лісової охорони.
Источник: http://www.kmr.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=212428

Ученые предлагают орошать поля Балаклавы ее же собственными стоками

В условиях дефицита воды в Крыму недостаточно просто отвести канализационные стоки из Балаклавы. Современные технологии позволяют очистить канализационную воду до такой степени, что ее можно использовать при поливе полей

Такое мнение на заседании экологической комиссии горсовета высказала академик международной академии наук экологии и безопасности жизнедеятельности Елена Коцарь.

«На мой взгляд, главное в разработке концепции канализования Балаклавы — при экономически приемлемых затратах использовать пресную воду повторно, не допуская загрязнения Балаклавской бухты вообще. Надо очищать до нормы повторного использования уже сейчас существующие объемы стоков в Балаклаве и использовать эту воду в окрестностях Балаклавы за водоразделом», — пояснила Коцарь свою позицию в интервью «Новому Региону».

Разместить сооружения, где будет происходить очистка воды, она предлагает в Кадыковском карьере. Мнение академика разделяет профессор кафедры экологического аудита Государственной экологической академии при министерстве охраны окружающей среды Валентин Травец.

Он раскритиковал проект канализования Балаклавы, предложенный СУ-528 и поддержанный горводоканалом, который предполагает отвод стоков на Южные очистные сооружения.

«Не может быть речи про сброс на Южные очистные и сброс в море, потому что сейчас экологическая обстановка в Черном море слишком напряженная. Во- вторых, в Крыму не хватает пресной воды, но есть сады и поля. Если мы очистим воду до технических условий использования, то каждый день будем получать 20 тысяч кубометров. Это же самое главное», — сказал Травец в интервью «Новому Региону».

Напомним, директор государственного коммунального предприятия «Горводоканал» Виктор Кучеренко считает идею строительства очистных сооружений в Балаклаве утопией.

«Площадей для локальных очистных сооружений нет. Те, которые предлагаются, расположены над Балаклавой. Малейшее землетрясение — и Балаклава будет смыта в море своими же нечистотами», — сказал Кучеренко, выступая на одном из заседаний экологической комиссии.

Балаклава (город в составе Севастополя) ежегодно сбрасывает в море 5 млн. кубометров неочищенных бытовых стоков. Экологическая комиссия городского совета решила создать экспертный совет по рассмотрению различных вариантов решения проблемы канализования Балаклавы.

Представник «Нашої Ряби» вибачився за забруднення Росави

Екологічну катастрофу у Росаві спричинили брудні стоки «Нашої Ряби»? Фото: Сергій КОСЕНКО «Причиною викиду в Росаву брудних вод став «людський фактор», — твердить директор ЗАТ «Птахофабрика «Миронівська».

На початку травня цього року на річці Росаві поблизу сіл Малий Ржавець і Полствин Канівського району загинула вся риба. Красива чиста річка перетворилася на смердюче болото. Місцеві стверджували, що винен у цьому забійний цех ЗАТ «Птахофабрика «Миронівська» (фірма «Наша Ряба»), нечистоти з якого спустили у воду.

Під час зустрічі з журналістами директор ЗАТ «Птахофабрика «Миронівська» Василь Бежинець зауважив, що наразі не встановлено зв’язку загибелі риби з роботою забійного цеху у Степанцях. Проте погодився з тим фактом, що у Росаву скинули зворотні води після очисних споруд підприємства, в яких була перевищена допустима концентрація деяких речовин. Директор вважає, що у цьому випадку негативно спрацював людський фактор. Василь Бежинець попросив вибачення у жителів Канівщини, які живуть вниз за течією Росави і відчувають певні незручності.

— Десятки мільйонів гривень ми виділяємо на природоохоронні цілі, — каже пан Бежинець. — Нещодавно удвічі збільшили потужності з очистки води, вже після аварії ввели додатковий етап очистки — тригідролізні ємності, аналогів яким поки що немає в Україні. На усіх етапах очистки води встановлені електронні датчики, які показують хімічний склад води. На очисних спорудах працює окрема лабораторія, котра контролює виключно якість води.
Источник: http://www.pres-centr.ck.ua/security/12121/

Українська Громада виступила на захист українських лісів

Українська Громада разом із громадянською кампанією «Форум порятунку Києва» та Екологічним центром України закликали народних депутатів та перших осіб країни якнайшвидше ввести мораторій на вирубку лісів на території України і заборонити вивіз за кордон деревини та пиломатеріалів.

Приводом для звернення стала бездіяльність профільних відомств по відношенню до нелегальних деревообробних та лісопильних підприємств, роботу яких продовжують фіксувати прокуратури більшості областей країни. «Якщо влада не здатна належним чином контролювати вирубку лісів, значить, її потрібно заборонити взагалі і ввести жорстке покарання за порушення мораторію», — заявили представники громадськості. В протилежному випадку Україні не уникнути повторення жахливих подій 1998, 2001 та 2008 років, коли руйнівні повені спричинили рекордні економічні втрати та забрали сотні людських життів. Ці повені стали наслідком вирубки лісів у Карпатах, які за останні сорок років втратили значну частину свого лісового покрову і стали неспроможні утримувати вологу. Відтак вода швидко стікає в долини, спричиняючи масштабні лиха, що, вочевидь, не справляють належного враження лише на народних депутатів. Інакше як тоді пояснити той факт, що парламентський комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської аварії відхилив законопроект народного депутата Юрія Кармазіна N3035 «Про мораторій на проведення суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалі».
Законопроект передбачав введення вказаних обмежень строком на 10 років і дозволяв вирубку для внутрішнього користування лише ушкоджених дерев.

На думку голови Української Громади Ігоря Шевченка, якщо влада не усвідомлює масштабів тієї загрози, яку несе в собі безконтрольне знищення лісів, саме суспільство повинне стати на захист своєї безпеки і примусити народних депутатів припинити вирубку українських лісів.

«Якщо ми не зробимо цього сьогодні, завтра мешканцям західних областей не буде де жити, а післязавтра нашим дітям не буде чим дихати. Тому ми здійснюватимемо суспільний тиск на владу до тих пір, поки не буде запроваджено мораторій і не буде створена ефективна система контролю за його виконанням», — наголосив І. Шевченко.
Источник: http://unh.org.ua/index.php?idm=1208800694&idn=1222698400

Деньги на мусор

В редакцию Крымской правды обратились симферопольцы и сообщили о том, что из жилых районов столицы автономии коммунальщики перестали вывозить мусор. Горожане связывают это с ожидаемым повышением тарифов по приёму мусора на полигон твёрдых бытовых отходов.
С мусорной площадки в переулке Тупом коммунальщики не вывозили бытовые отходы пять дней. Жители ближайших многоэтажек вынуждены были выбрасывать мусор рядом с баками, из-за чего на площадке образовалась стихийная свалка. В выходные дни мусор никогда не забирают, но чтобы оставлять его в будни — такого ещё не было, — рассказывает местная жительница Ирина. По её словам, на жаре отходы быстро разлагаются и зловоние свалки разносится на весь микрорайон.
Тут же на наших глазах к мусорной площадке подъехала грузовая машина, из кузова выпрыгнули рабочие и лопатами стали собирать отходы. Они перевернули баки и таким образом их опустошили.
— А где мусоровозы? — спрашиваем рабочих.
— Заменяем теперь машины лопатами, — ответил один из них. — Не мешайте работать.
За разъяснениями мы обратились к заместителю начальника жилищно- эксплуатационного объединения (жэо) Железнодорожного района Лилии Шабайловой, которая объяснила длительное отсутствие мусоровоза на этом участке поломкой спецтехники. Из-за высокой загрузки машин, ужасных дорог автомобили из нашего парка часто выходят из строя. Ремонтируем, но быстро сделать это не всегда получается. К тому же зачастую ломается сразу несколько машин, — сказала она.
Однако поломками спецтранспорта проблемы с вывозом мусора для коммунальщиков не заканчиваются. Мы очень обеспокоены намерением симферопольского исполкома многократно увеличить стоимость размещения твёрдых бытовых отходов (ТБО) на городском полигоне, — заявила Шабайлова. На минувшей неделе на аппаратном совещании руководителей коммунальных служб Симферополя чиновники исполкома сообщили о том, что украинско-словацкая компания СИМЭКО (51% её акций находятся в коммунальной собственности. — Авт.) выступила с инициативой повысить стоимость приёма мусора на полигон ТБО, который в прошлом году был передан предприятию по концессионному договору. По мнению специалистов компании, нормальная работа полигона возможна лишь при условии почти троекратного увеличения тарифов. Согласно расчётам СИМЭКО, стоимость приёма кубического метра мусора для жителей города составит 6,4 гривны, а для бюджетных организаций — 6,7 гривны. Проект уже согласован с Государственной инспекцией по контролю за ценами в Крыму и даже опубликован в газете Симферопольского горсовета Южная столица. Это нововведение неоднозначно восприняли начальники жилищно- эксплуатационных объединений всех районов города, по мнению которых значительное повышение стоимости услуг по приёму мусора на городскую свалку в условиях кризиса повлечёт за собой рост долгов жэо перед СИМЭКО. Не исключено, что со временем компания откажется принимать на полигон городской мусор из-за накопившейся задолженности.
Представители жэо также уверены в необходимости компенсации предполагаемых дополнительных затрат по вывозу ТБО. Придётся дополнительно дотировать коммунальщиков, возмещая нам разницу между тарифами. В противном случае исполком вынужден будет повременить с нововведениями и предоставить время для пересчёта уже действующих тарифов, — считает Лилия Шабайлова.
В свою очередь, начальник Управления городского хозяйства Симферополя Юрий Тимонов заявил о том, что без согласования с руководством Управления горхозяйства и начальниками районных жэо исполком не станет утверждать новые тарифы на услуги по приёму мусора на городской полигон ТБО. По мнению Тимонова, предприятие СИМЭКО пока не доказало необходимость повышения их стоимости и вряд ли сумеет сделать это в дальнейшем.
Между тем жители столичного микрорайона Каменка требуют вообще закрыть полигон, поскольку на нём постоянно горит мусор. Из-за едкого дыма, который идёт с полигона, у меня затяжные бронхиты. Дети тоже непрерывно болеют. Мы требуем закрыть полигон!, — заявила жительница Каменки Надежда Игнатенко. Горожан поддерживают экологи. На этой территории чрезмерно высока загрязнённость почвы. Показатели по тяжёлым металлам, в частности по свинцу и цинку, превышают нормы в десятки раз. Такое положение сказывается на здоровье жителей микрорайона, — считают в Крымской республиканской ассоциации Экология и мир.
В ответ на протесты населения руководство СИМЭКО заверяет, что проводит технологические улучшения, призванные обеспечить безопасность полигона. Таким образом, вопрос с повышением тарифов по приёму мусора на городскую свалку остаётся открытым. До тех пор столичные коммунальщики обещают исправно вывозить бытовые отходы, но что будет, если тарифы всё-таки повысят, они прогнозировать не берутся.
Источник: http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2910

Сміттєпереробний завод Калушу не потрібен

У цьому переконували учасники презентації системи поводження з відходами, яка відбулася цього у Калуші.

Варіанти вирішення проблеми твердих побутових відходів калушанам представили Тетяна Блистів (комітет Верховної Ради України з питань паливно- енергетичного комплексу), Галина Кіорчева (гендиректор ТзОВ «Творче об’єднання «Сім», представник європейських технологій в Україні), Ольга Павленко (виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Національний комітет контролю за діяльністю у сфері поводження з відходами») та Іван Олексієвець (міністерство житлово-комунального господарства, член ради директорів корпорації «Укрспецтехнології»). Послухати гостей прийшли міський голова, його заступники, керівники комунальних підприємств, депутати міської ради.

Проблема поводження з побутовими відходами актуальна для всієї держави. Так, за словами представника міністерства, щороку в Україні утворюється 70 млн. кубічних метрів ТПВ, з року в рік зростає рівень життя, а, відтак, і обсяг побутових відходів. Ці відходи скупчуються на офіційних (їх є 4,5 тис.) і несанкціонованих (близько 11 тис.) сміттєзвалищах. Причому, 250 сміттєзвалищ на сьогодні переповнені, ще 1250 — не відповідають нормам екологічної безпеки. Одним словом, проблема сміття є актуальною, тож для країни життєво важливою є розробка стратегії її вирішення. Однозначно, зі сміттям щось потрібно робити.

За словами Івана Олексієвця, у нас є два сміттєпереробні заводи (у Києві і Дніпропетровську), обидва побудовані у 70-х роках минулого століття, працюють за старими технологіями і безпечність їх досить сумнівна. Робота над пошуком оптимальних технологій поводження з відходами триває не один десяток років, вивчався досвід багатьох країн, враховані плюси і мінуси кожного варіанта (вивчили понад 20 технологій, на даному етапі відібрали 4 найкращих для нас). Так, наприклад, сміттєпереробні заводи актуальні для великих міст, якщо такий завод побудувати у Калуші — доведеться спалювати сміття з цілого регіону.

Щодо роздільного збирання сміття, то тут також є плюси і мінуси. По-перше, зібране сміття потрібно досортовувати. По-друге, навіть там, де відбувається роздільний збір, сміття вивозиться однією машиною і часто потрапляє на один полігон. Крім того, ринок вторинної сировини в Україні розвинутий слабо, тож займатися цією справою підприємствам невигідно. Для вилучення цінної сировини і зменшення обсягу відходів можливе сортування сміття на спеціалізованих заводах, але відсортувати тут можна десь 15 відсотків відходів, решта є забрудненими, до того ж, як правило, працювати на сортувальних лініях ніхто не хоче.

Оптимальним варіантом вирішення проблеми сміття для таких невеликих міст, як Калуш, учасники презентації вважають мобільний сортувальний комплекс. Іван Олексієвець коротко описав технологію. Сміття звозиться на полігон, де механічно подрібнюється, електромагнітний сепаратор відбриє метал. Далі сміття потрапляє на механічний сепаратор і через сита відфільтровуються дрібні, нейтральні фракції (пісок, скло і т. д.), які можна використати для рекультивації полігону. Те, що залишилося, можна продати як паливо для ТЕЦ, цементних заводів.

Такий вид альтернативного палива є дешевим і затребуваним. Важливі переваги мобільного сортувального комплексу: в Калуші сміття взагалі не спалюється, потужність самої лінії можна розрахувати залежно від потреб міста і переробити як нове, так і вже накопичене на полігоні сміття, зменшивши його обсяг у 5-7 разів. Оскільки комплекс є мобільним, то він не потребує оформлення землі, проекту тощо. Ще одна перевага: зі сміттям не працюють люди.

Тож Калуш має шанс стати одним із міст, де запрацює цей пілотний проект. Умови співпраці можуть бути різними. Якщо є кошти і бажання, то комунальне підприємство може купити мобільний сортувальний комплекс, або цим займатимуться інвестори. Форма такої співпраці може бути різною і паралельно з переробкою фірма може зайнятися й вивезенням сміття. Загалом у Калуші непогані передумови для того, щоб увійти у цей проект: у нас встановлені сучасні євроконтейнери (як відзначив представник міністерства, одні з кращих і дорожчих) та існує погоджена виконкомом схема санітарної очистки міста).

На даному етапі створено робочу групу під керівництвом заступника міського голови Василя Петріва. Ця група має підготувати усі вихідні дані, необхідні для укладання угоди між містом і корпорацією «Укрспецтехнології» (звичайно, якщо міська рада пристане на такий варіант). До речі, за словами керівника КП «Екосервіс» Дмитра Кобилецького, налагодження системи переробки сміття, накопиченого на полігоні, матиме позитивний ефект для міста, насамперед для екології. У запропонованому варіанті, за його словами, є велика перевага: запропонований проект, на відміну від сміттєпереробного заводу, для Калуша є цілком реальним.
Источник: http://kolomyya.org/se/sites/pb/?nid=17274

ПОДОРОЖ ПИЛУ ПО ЗЕМНІЙ КУЛІ

Тропічні ліси Амазонії значною мірою «зобов’язані» своєю родючістю тоннам пилу, який щодня приносить вітер через Атлантичний океан. Звідки з ‘являється цей пил?

Зрозуміло, з Африки. Долина Боделе, розташована в пустелі Сахара на півночі Чад, є хоч і невеликою, проте найефективнішою машиною на Земній кулі з виробництва пилу.

Цьому сприяють унікальні географічні особливості розташування долини Боделе, завдяки яким вона є найбільшим постачальником пилу в світі. Два паралельні гірські хребти утворюють «аеродинамічну трубу», яка, наближаючись до Атлантичного узбережжя, поступово звужується. Коли вітер проникає в це заглиблення, він набирає величезну швидкість і здіймає вгору хмару тонкого пилу та дрібного піску, яку можна побачити з супутника.

Ця вузька долина постачає 56% всього пилу від загального об’єму, що відносяться щорік у басейн річки Амазонки, одночасно несучи з собою різні мінеральні речовини, тим самим удобрюючи грунт. Таким чином, ці 50 млн. тонн тонкого пилу і дрібного піску щорік здійснюють понад 6000-мильну подорож через океан, приносячи поживні речовини організмам по всій Земній кулі.

Цей пил не лише збагачує лісові грунти, а й сприяє збільшенню планктону в Атлантичному океані, завдяки принесеним поживним речовинам, необхідним для його розмноження.

Негативна роль пилу

Пил, що приноситься з долини Чад, осідає не лише на Бразилійських джунглях. Він часто досягає Мексиканської затоки, Куби, Канарських островів та інших територій. До того ж, у земній атмосфері до цього пилу додається ще й промисловий пил, що утворюється в результаті виробництва по всьому світу.

На думку деяких учених, утворення пилу на Земній кулі (об’єм її варіюється від

2000 до 3000 млн. тонн на рік) підсилює зростання респіраторних захворювань, сприяє зміні клімату, а також є основною причиною утворення так званих «червоних припливів», в яких щільність планктону стає така велика, що вода в океані здається червоною.

Пил — природжений мандрівник. Він може піднятися з Сахари і впасти на Сполучені Штати або ж понестися з Китаю й осісти на Європу. Все залежить від того, в якому напрямі дме вітер. Осідання його на грунт здатне спричинити захворювання, а в море — може змінити репродуктивний цикл тварин. Північні й південні полюси також зазнають шкоди від атмосферного пилу, оскільки він зменшує заломлення світла. А це, у свою чергу, підсилює один з чинників, відповідальних за парниковий ефект.

Пилові дощі та піщані бурі можуть засипати цілі міста і села, огортаючи небо темрявою, яка може тривати годинами. Сила таких зловісних бур, а також їхня смертельна небезпека змусили деяких людей бачити в цьому «божественні попередження».

Інші джерела пилу

Щодня в світі утворюється близько 700000 тонн африканського пилу, за останні 50 років масові скупчення такого пилу зросли в десятки разів. Але, як сказано вище, утворення пилу на Землі походить не лише з Африки. Такі чинники, як вирубка лісів і збільшення відходів, також сприяють зростанню пилу в світі. Існують ще інші чинники, такі, як транспортні засоби, вихлопні гази та отруйний дим від фабрик і заводів і тому подібні джерела виробництва, пов’язані з людською діяльністю, які сприяють забрудненню екології.
Источник: http://www.molod-ukraine.com/index.php?option=com_content&task=view&id=2501&Itemid=38

Він лізе туди, щоб запломбувати дупло. У Києві рятують прабатька всіх київських каштанів

Прабатькові всіх київських каштанів невідкладно допомогли. 300-літньому дереву наклали бандаж на гілки та запломбували дупло. Це мінімальний перелік медичних послуг, що їх екологи надають зеленим столичним старожильцям.

Понад 25 метрів заввишки, більш як чотири — в обіймах. Цьому велетневі майже 350 років. За переказами, цей каштан посадив митрополит Петро Могила, привізши саджанця з рідної Волощини. Нині до старожильця-рекордсмена прибула швидка допомога. Починають із первинного огляду пацієнта і визначення діагнозу.

Консиліум лікарів-екологів постановив: утеплити коріння землею, а найбільше віття оповити бандажем із мотузок, щоб гілляки завважки тонну не розкололи дерева. Окремий клопіт — отвори й щілини у стовбурі.

Глина, клейова основа, гіпс. Це стоматологічна суміш для дупел 300-літнього пацієнта. Маніпуляції еколікарів привертають увагу ченців, парафіян і місцевих мешканців. Святі отці перевіряють в екологів документи з прискіпливістю міліціонерів. У глядачів наготові — поради й зауваження. Дехто готується стати на захист дерева.

Наразі в «Київзеленбуді» шукають на пошановувачів зелені, здатних витратитися на її догляд. Проте про лікування патріарха столичних каштанів зеленбудівці дізналися від «Вікон». Спершу хотіли відразу їхати до пацієнта — провести власний огляд. Та візит довелося відкласти: не мають часу, бо йдуть на рекорд — до книги Гіннеса.

Юрій Хаєв, гендиректор об’єднання «Київзеленбуд»:

Я розкажу не про вікові дерева, а про ті проекти, які ми зараз реалізуємо. До Дня Незалежності ми плануємо відкрити найбільший у світі квітковий годинник. Діаметром більше 17 квадратних метрів.

Діагноз каштанові Петра Могили таки обіцяють поставити. Не так із міркувань екології, як за правилами техніки безпеки.

Олег Лукаш, заступник гендиректора об’єднання «Київзеленбуд»:

Еколог — це людина, яка вболіває за природу, але не несе ніякої відповідальності. Ми -експлуатуюча організація — перш за все несемо відповідальність перед людьми. Дерево — це об’єкт підвищеної небезпеки. Як для людей, автомобілів, майна ,будівель.

Екологи — знай своє: позагоювали вже 33-го пацієнта і готують ліки для наступного. До одного зі зцілених дерев — липи Петра Могили — потік відвідувачів не вщухає. Екскурсанти — усі як один за захист зелених старожильців.
Источник: http://stb.ua/newsv.php?item.28837

Річку Вільшанку треба рятувати!

Екологічну експедицію річкою Вільшанка нещодавно здійснила молодіжна громадська організація «Батьківщина Тараса Шевченка» з Городища.
Кваліфікованим гідом для юних любителів природи був головний спеціаліст Держуправління охорони довколишнього середовища у Черкаській області Василь Скринник. Дослідили блакитно-зелену артерію, що напуває водою 250-тисячний обласний центр (воду невтомно качає насосна станція у селі Лозівок). Головна проблема річки — браконьєрство, засмічені береги, забруднена вода, а ще незаконна забудова.

Вільшанка є правою притокою Дніпра. Вона бере початок поблизу села Пединівка, протікає через Звенигородський, Городищенський та Черкаський райони. В історичних документах згадується з 1550 року. Природа створила Вільшанку як нерестовище для риби із Дніпра. Але потім втрутилися люди, перегородили річку дамбами (від Городища до Лозівка їх вісім). Нині наповнення рибою Вільшанки та її водоймищ — просто жалюгідне. Практично зник сазан, сом, в’юн, лящ, яз…

Колись у Вільшанці був природний рух води, особливо під час льодоходів, тому русло самоочищувалося. Сьогодні у Мошнах річка гине просто на очах: заростає водоростями, поступово перетворюється на болото. Звичайно, можна було б запустити рибу, яка б поїла цю рослинність. Але все упирається в чималі кошти, яких сільська рада не має. В інших населених пунктах ситуація не краща. Де води багато — там її навіть використовують для зрошення полів. Де річка обміліла, має «глибину» лише з десяток сантиметрів, — там у людей в криницях немає чого відром зачерпнути. Тому потрібна серйозна державна програма з порятунку Вільшанки.

Водночас чимало проблем річки вирішити зовсім не складно. Наприклад, організувати людей, щоб толокою прибрати береги, ліквідувати стихійні сміттєзвалища. Так навесні у Городищі громадська організація «Батьківщина Тараса Шевченка» провела суботник із благоустрою. Також громадські організації рибалок-любителів відповідально опікуються міськими водоймами Сачиків став та Симиренчина гребля.

Спеціалісти Городищенської районної санепідемстанції щоквартально беруть проби води у Вільшанці. Зазвичай вона відповідає нормам. Цукрозаводи давно зупинилися, нових підприємств-забруднювачів не звели. Тільки влітку через сильну спеку вода починає цвісти.

— На Городищині місцеві багатії взяли приклад зі столичних олігархів і огорожі від своїх садиб біля річки протягнули аж до самого берега, на метр залізли у воду, — говорить організатор експедиції, голова МГО «Батьківщина Тараса Шевченка» Олег Покась. — У селах Старосіллі та Млієві скоробагатьки зробили муровані береги, по гранітних сходах йдуть купатися. Красота! Але водночас у місцевої громади нахабно відібрали право користуватися благами природи. Люди не можуть пройти берегом — упираються в паркани!

Натомість у селі Дирдине Городищенського району один київський дачник за власні кошти завіз на берег пісок, встановив бетонний місточок, ящик для сміття. Тепер селяни відпочивають в умовах, наближених до цивілізованих. Однак при цьому, як виявилося, було скоєно кілька порушень законодавства. У наших реаліях, перш ніж щось зробити, треба довго й нудно збирати різноманітні довідки та бюрократичні дозволи.

За п’ять днів учасники екологічної експедиції «Місто над Вільшанкою» пройшли близько ста кілометрів від Мошен до Шевченкового. Ночували у наметах, на багатті готували кашу і м’ясо, співали під гітару. Сміття не залишали! Прибрали навіть після інших відпочивальників. Під час обстеження берегів виявили і знищили декілька браконьєрських сіток. По всьому маршруту проводили роз’яснювальну роботу з населенням, вивчали громадську думку. Найбільш масовими стали зустрічі з молоддю у Мошнах, Старосіллі й Шевченковому. Експедиція Вільшанкою відбулася за сприяння Черкаської обласної організації Комітету виборців України та Фонду імені Стефана Баторія.

— Сьогодні людство дійшло до критичної межі свого існування, занадто активна господарська діяльність та нестримне споживання природних ресурсів похитнули екологічний баланс, — говорить головний спеціаліст Держуправління охорони довколишнього середовища у Черкаській області Василь Скринник. — Людство втрачає місце для свого проживання. Різноманітні природні катастрофи, які почастішали останніми роками, — це розплата за знущання над планетою. Тому в нинішній складний період зростає роль і значення різних екологічних організацій, які здійснюють практичну роботу зі збереження довкілля. Якщо вдасться врятувати невеличкий парк, річку, поле — тоді можна буде вирішити проблему і глобального потепління, і опустелювання.
Источник: http://www.antenna.com.ua/antenna/12531.html

Пластик — налево, бумага — направо

Первая в Украине мусоросортировочная линия на полигоне твердых бытовых отходов N1 в Запорожье открылась

Начали строить ее в ноябре прошлого года, а работать она начала вчера, день в день, как и планировалось.

Открытие линии в нашем городе стало событием и для немецких инвесторов — компании «Ремондис». Об этом свидетельствовали не только слова благодарности за сотрудничество запорожским партнерам и особенно городскому голове Евгению Карташову, но и то, что посетить наш город приехал председатель наблюдательного совета и собственник всей группы RETHMANN Норберт Ретманн.

Дело в том, что господину Ретманну уже 84 года, и в такие дальние поездки он практически не выбирается, но, наслышанный о гостеприимстве запорожцев, решил лично посетить открытие мусоросортировочной линии в нашем городе.

Приятно удивил зарубежных гостей мэр Запорожья Евгений Карташов — он абсолютно свободно и без переводчиков общался на немецком языке.

— У нас вместе с компанией «Ремондис» хорошие планы на будущее. Мы впервые в истории нашего города привыкаем к раздельному сбору мусора, и наша главная задача — идти дальше. Я уже вижу контуры будущего завода полной мусоропереработки на нашем новом полигоне твердых бытовых отходов, — сказал Евгений Карташов.

О тесном сотрудничестве с запорожскими властями рассказал и Норберт Ретманн.

— Извините, что я не могу вас поприветствовать на вашем родном языке, ведь это очень приятно, когда господин Карташов говорит с нами на немецком, — немного смущаясь, сказал Норберт Ретманн. — И мы очень рады, что вы протянули руку помощи и доверили именно нам сделать первые шаги по сортировке и переработке мусора в Украине. Тем более, что наше предприятие — одно из крупнейших и наиболее опытных в мире в этой сфере.

После слов приветствия немецкой делегации и всем гостям продемонстрировали линию сортировки мусора в работе. Уже на выходе, буквально через пару минут, гости смогли по достоинству оценить работу немецкого оборудования — пластиковые бутылки, упаковки «Тетра Пак» и картонные ящики были рассортированы по цвету и качеству, а затем аккуратно спрессованы в брикеты.

По словам директора ООО «Ремондис — Запорожье» Андрея Козака, мощности предприятия позволяют перерабатывать порядка 110 тысяч тонн мусора в год.

Согласно технологии, на сортировочной линии от бытовых отходов и органического мусора будет отделяться вторичное сырье: стекло, металл, бумага, пластик, полиэтилен, картонная упаковка «Тетра Пак» (из-под соков и молока). Например, последняя будет переработана на картонно-бумажном заводе «Кронекс-Украина», который находится в городе Змиеве Харьковской области.

Оставшиеся отходы, а это лишь около 30% от общего объема мусора, будут утилизироваться на полигоне ТБО. Все производство экологически чистое и ничем не уступает европейским аналогам.

Предприятием закуплены также два новых мусоровоза, специально приспособленных под новые контейнеры для мусора, которых в городе уже установлено около 6,5 тысячи штук. Теперь дело за горожанами — чем лучше будем сортировать мусор, тем чище будет наш город.

Еще во время официального приветствия Норберт Ретманн заметил, что правильно разделять мусор, чтобы он превращался не в отходы, а во вторичные ресурсы, детей в европейских странах учат еще в детских садиках. Но и тут мы лицом в грязь не ударили. Оказывается, что подобные занятия проводятся и в наших детских учреждениях.

Над одним из них — детским садом N37, куда ходят детки со слабым зрением, шефствует компания «Ремондис». У них во дворе стоят новые мусорные контейнеры, и дети с огромным удовольствием учатся сортировать яркие разноцветные упаковки от соков, сгущенки, стирального порошка и многое другое. Свои знания они продемонстрировали и немецким гостям.

Во время посещения 37-го детсада Норберт Ретманн вспомнил, как два года назад Евгений Карташов приехал в Германию, надел спецодежду и целый день вместе с рабочими учился сортировать мусор на немецком заводе. Своеобразную зарплату мэра за тот день, в сумме 2,5 тысячи евро, господин Ретманн передал воспитанникам детского сада. Еще пять тысяч гривен и современный фильтр для воды вручил консультант компании «Ремондис» Фридрих Бухгольц. Но если честно, больше всего, на наш взгляд, дети обрадовались целому мешку сладостей, которые тут же и продегустировали. И даже бумажки выбрасывали в правильный, с желтой крышкой, контейнер.

КСТАТИ

Строительство мусоросортировочной линии в Запорожье компании «Ремондис» обошлось в 20 миллионов гривен.

Перенимать опыт запорожцев вчера приезжали делегации во главе с мэрами из Павлограда, Черкасс, Мелитополя, Бердянска и Полог.

Стоимость одного нового специального контейнера — 2700 гривен.

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ, ЧТО…

Чтобы приучить горожан правильно выбрасывать мусор, специалисты СП «Ремондис-Запорожье» выпустили специальные листовки, а также разработали книги для детей, благодаря которым в игровой форме школьники научатся сортировать мусор.

Уроки чистоты в запорожских школах начнутся уже с сентября.
Источник: http://iz.com.ua/2009/07/31/plastik—nalevo-bumaga—napravo/

Нефтяное пятно угрожает побережью Норвегии

У побережья Норвегии во время ночного шторма сел на мель сухогруз с тысячей тонн топлива на борту. Спасатели пытаются сдержать нефтяное пятно, которое уже достигло берега. Экологи бьют тревогу.

В Северном море близ норвежского города Лангесунна минувшей ночью село на мель грузовое судно. Как сообщил Reuters представитель службы спасения Ола Вааге, на борту сухогруза Full City находились 23 гражданина Китая. 16 из них были эвакуированы, в то время как остальные семеро остались на борту.

Как сообщает норвежское издание VG, на судне находилось до 1,12 тыс. тонн дизельного топлива, которое в настоящее время вытекает из образовавшейся пробоины. Телеканал TV2 показывает, что нефтяное пятно уже достигло южного побережья Норвегии, являющегося популярной зоной отдыха. В настоящее время спасатели пытаются выставить боновые заграждения, чтобы локализовать утечку.

Представители Всемирного фонда дикой природы (WWF) уже заявили, что нефтяное пятно угрожает большому количеству птиц, обитающих в расположенном неподалеку заповеднике, и призвали добровольцев помочь в сборе нефтепродуктов.

По предварительным данным, Full City зарегистрировано в Панаме, оператором судна является гонконгская компания Cosco.

Сейчас спасатели пытаются добиться полной эвакуации экипажа. Мы отправили запрос компании с призывом оказать давление на капитана (чтобы тот покинул судно), так как норвежская береговая охрана информирует, что судно может не сохраниться, — сообщили в службе спасения. В настоящее время в районе бедствия находится вертолет, готовый вывезти с сухогруза оставшихся членов экипажа.

В четверг вечером на юго-восток Норвегии обрушился сильный ливень, сопровождаемый штормовым ветром. По данным The Norway Post, непогода нанесла значительный ущерб зданиям в районе Осло, повалено множество деревьев. Сведений о пострадавших не поступало. Сухогруз затонул близ Швеции

В это же время другое крушение произошло у юго-западного побережья Швеции. Как сообщает Associated Press, сообщение о терпящем бедствие норвежском 70−тонном сухогрузе Langeland поступило в пятницу утром. Через некоторое время с экипажем была потеряна связь.

На место были срочно отправлены вертолеты и спасательные катера, которые обнаружили обломки судна. О судьбе шести членов экипажа никакой информации нет.
Источник: http://www.infox.ru/accident/incident/2009/07/31/Nyeftyanoye_pyatno_u.phtml

Шлем с забралом спасет от выхлопных газов

В то время, как некоторые активисты пытаются обратить внимание общественности на экологические проблемы и занимаются «зелеными разработками», другие думают не о том, как спасти мир, а как в нем, пока не спасенном, выжить с меньшей опасностью для здоровья.

Трое молодых дизайнеров — Геральд Треммель (Herald Tremmel), Сильвестр Бузаси (Szilveszter Buzasi) и Милика Балубдич (Milica Balubdzic) — создали шлем, защищающий от загрязненного воздуха.

Шлем Air Helmet может стать настоящим помощником жителям мегаполисов, вынужденным ежедневно дышать выхлопными газами, сигаретным дымом и т.д. Изобретение интересно тем, что очищает воздух, которым владелец шлема дышит. Эта необычная шапка надевается на голову, и спереди на лицо опускается прозрачный щит, закрывающий лицо — при желании (например, в помещении), его можно поднять.

Примерно на уровне человеческого затылка, сзади шлема, находятся отверстия, всасывающие воздух, который затем проходит несколько очистительных преград и подается на уровне лица человека, под стеклянным щитом.

Дизайнеры отмечают, что идея создать очищающий воздух шлем пришла им во время Олимпийских игр в Пекине в 2008 году — Пекин, дескать, большой и грязный город, и такое изобретение могло бы облегчить жизнь спортсменам.
Источник: http://webplanet.ru/news/gadgets/2009/07/31/airhelmet.html

Латвия направила свои грязные воды в Эстонию

Фото с сайта aviastar.org Руководство города Валга боится, что у соседей нет ни денег, ни желания ликвидировать загрязнение на эстонской стороне. Латвия, не уведомив эстонских чиновников, открыла дамбы запруды на реке Педели и в Эстонию хлынули грязные воды. Сейчас по обе стороны границы в окрестностях реки пытаются установить источник загрязнения. о размере ущерба эксперты пока не берутся судить, пишет эстонское издание ERR.

По реке Педели, текущей из Латвии в Эстонию, в районе Валга бегут грязные валы. В воде видны бутылки и прочая грязь. Течение приносит все новые «трофеи». Вероятно, под предлогом ремонта моста латыши открыли запруду на своей стороне. Поскольку в Латвии только что прошла административная реформа, непонятно, кто в этом виноват. Эстонское министерство окружающей среды пока не связалось с латвийскими коллегами — ждут результатов проб воды. До тех пор не дает комментариев и Рига.

«До нас не дошло никакой информации об открытии дамбы. если посмотреть эстонские законы, то согласно закону о воде и постановлению министерства окружающей среды, латвийская сторона должна была нас известить и согласовать с нами эту процедуру, поскольку речь идет об особом случае использования воды», — рассказал руководитель центра окружающей среды Валгамаа Рихо Кару.

Эстонская сторона вложила много среедств в очистку воды в реке Педели. Латыши не сделали практически ничего. Руководство города Валга боится, что у соседей нет ни денег, ни желания ликвидировать загрязнение на эстонской стороне.

«Только в озера инвестировано 15 миллионов крон, в инфраструктуру вокруг реки вложено 10 миллионов, если не больше. Сейчас сложно оценить финансовый ущерб, эксперты этим еще не занимались. Но хуже всего то, что в разгар лета здесь невозможно купаться», — сетует вице-мэр Валга Энно Казе.

Ситуацию усложняет и то, что еще до открытия запруды в воде обнаружили повышенное содержание бактерий, поэтому на пляже появился красный флаг. Теперь Эстонии и Латвии надо выяснять, на чьей совести какая порция грязи.

«Сегодня ситуация половинчатая. На эстонской стороне мы уже проверили часть домов, которые могли быть источником загрязнения, но ничего конкретного сказать пока нельзя. На следующей неделе займемся Латвией, где вблизи озер могут быть потенциальные источники загрязнения», — пояснил эксперт инспекции окружающей среды Рейн Кирх.

На берегу Педели Валка и Валка при поддержке европейского союза создают единую зону отдыха. Теперь может быть создан прецедент, когда вопрос загрязнения станет тяжбой международного масштаба. Со времен «салачной войны» соседи уже годы не ссорились на почве экологии.
Источник: http://www.novonews.lv/index.php?mode=news&id=78031

Комментарии»

No comments yet — be the first.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: