jump to navigation

Экологические новости за 24.07.09 Июль 24, 2009

Posted by klim75 in Экологические новости.
trackback

Стекло будущего

Стекло — это по-настоящему удивительный строительный материал, не похожий на все остальные. Красивый и современный, крепкий и надежный, многофункциональный и универсальный. Конечно же, это материал будущего. По словам генерального директора компании AGC Flat Glass Russia Владимира Шигаева, 50% продукции из стекла, которая завтра попадет на рынки, сегодня еще не существует. Технологии развиваются стремительно, еще вчера уникальные инновационные разработки сегодня уже используются в производстве, а другие находятся в исследовательских лабораториях.

Чем быстрее мы движемся по пути научно-технического прогресса, тем дальше должны заглядывать в будущее, предвидеть его. Будущее стекла как строительного материала всецело зависит от будущего архитектуры. При помощи современных технологий исходный материал — бесцветное прозрачное стекло — приобретает различные полезные свойства: энергосберегающие, сверхпрочные, огнестойкие, солнцезащитные, антибактериальные и др.

Прежде всего, и в материалах будущего будут развиваться те качества, которые позволяют создавать комфортнейшие условия для обитания человека. Давайте для примера рассмотрим такой всем нам привычный и необходимый элемент наших домов, как окно.

Когда-то окна были чуть больше дыры в стене, чтобы позволить свету и воздуху попадать в помещения. Сейчас они приносят в дома красоту и свет, теплый и прохладный бриз, создавая при этом чувство открытости и пространства. Однако, спускаясь с небес на землю, окна также могут впускать в дом холод зимой и жару летом. Окна являются источниками сквозняков, делают дом некомфортным и энергетически неэффективным. Мы тратим миллионы долларов каждый год на отопление наших домов и офисов. Вот почему так важно понимать роль, которую играют окна в использовании энергии зданиями.

К счастью современные окна имеют больше достоинств, чем недостатков. При остеклении зданий все чаще используется энергосберегающее стекло. Оно позволяет не только сократить потребление энергии, но и снизить негативное воздействие на окружающую среду. По словам AGC Flat Glass, единственного в России производителя энергосберегающего стекла, в Европе 90% строительного остекления приходится именно на этот строительный материал, в России — пока только 5-7%.

Также большие перспективы у солнцезащитного стекла. Оно регулирует уровень проходящей солнечной энергии, позволяет экономить на отоплении зимой, и на кондиционировании — летом. Примером может служить солнцезащитное стекло AGC Stopsol. Это наиболее продаваемый тип стекла на мировых рынках, скоро такое стекло будет производиться в России.

В AGC Flat Glass считают, что будущее принадлежит стеклам, сочетающим в себе все эти характеристики, то есть многофункциональным. Еще такие стекла называются селективными. Примером может служить стекло, которое снаружи здания работает как солнцезащитное, а изнутри, как энергосберегающее.

Инновационные разработки Многие из нас регулярно ездят в метро, пользуются наземным транспортом, посещают места общего пользования (бассейны, фитнес-центры, рестораны), лечебные учреждения и т.д. Одним словом места, в наибольшей степени подверженные загрязнениям.

А знаете ли вы что достаточно всего лишь 5 секунд контакта с поверхностью, содержащей бактерии, чтобы они попали в организм человека? Или что, скажем, в современных больницах даже развитых стран от 5 до 10% (по данным ВОЗа) пациентов заражены и страдают от внутрибольничных инфекций?

Современные технологии решают и такие задачи. Специалистами AGC Flatt Glass разработано достаточно редкое сегодня, но имеющее огромные перспективы антибактериальное стекло, которое предотвращает рост грибка и убивает 99,9% бактерий.

Бактерицидные свойства стекла достигаются благодаря серебру. Благодаря подобным свойствам, это стекло идеально подходит для облицовки стен, использования в составе дверей и перегородок, зеркал или многослойного стекла во всех помещениях с высокими требованиями к гигиене (прежде всего, это лечебные учреждения) и высокой влажностью (ванные комнаты, кухни, бассейны и тренажерные залы).

Ученые AGC Flatt Glass предлагают рынку еще одну необычную разработку. Они соединили воедино стекло и свет. В результате появилось светодиодное стекло Glassiled, открывающее неограниченные возможности перед дизайнерами и архитекторами.

У данного материала необычайно широкая сфера применения. Светодиодное стекло используется в качестве материала для фасадов жилых и офисных зданий, промышленных комплексов. Это открывает новые неограниченные возможности для строительного бизнеса. Продукт сочетает в себе функциональную эстетику качественного, отвечающего всем требованиям и стандартам стекла и выразительный потенциал светодиодной технологии. Днем Glassiled, оставаясь прозрачным стеклом, пропускает внутрь здания естественный свет, а ночью превращается в динамический источник искусственного света, привлекающий внимание и вдыхающий жизнь в городской пейзаж. По сути, здание из этого материала становится светящимся произведением искусства.

Стеклянные проекты Стремительное время и высокие технологии делают быт чем-то похожим на обстановку и жизнь внутри космических кораблей: много техники, стекла и металла. Появившийся стиль хай-тек использует в интерьере достижения технического прогресса. И вот уже не только двери и стены, но лестничные марши и перила, полы перекрытий и потолки стали прозрачными. Жилое пространство расширяется, включая и пейзаж за окном, а мебель «растворяется» в воздухе, которым насыщенны такие суперновые интерьеры.

Уже сегодня есть яркие и необычные проекты из стекла. Например, в Эстонии по заказу местного бизнесмена построен стеклянный дом. Пол сделан из непрозрачного стекла, чтобы избежать неэстетичных видов. Потолок тоже не просвечивает. Все-таки в доме живут люди, а не помидоры растут.

Прозрачность дома вынуждает считаться с окружением: к просвечивающей стене не поставишь шкаф с грубой задней стенкой, поэтому мебель была изготовлена по спецзаказу.

Но дома из стекла — это еще не предел. В начале этого года стало известно, что над всемирно известным Большим каньоном, который расположен в американском штате Аризона, построен стеклянный мост!
Наконец-то, вслед за каменным, бронзовым и железным веками наступает век стеклянный.

Источник: http://www.rusglass.ru/news_view.php3?page=1&id=413

Бортницька станція може призвести до екологічної катастрофи

Ботрницька станція аерації. Фото «Київводоканалу» Столиці загрожує екологічна катастрофа, якщо найближчим часом не взятися за масштабний ремонт Бортницької станції аерації.

Про це заявив гендиректор «Київводоканалу» Ярослав Філатов, пише «Комсомольська правда»

За його словами, аварію на станції спровокували не повністю виконані роботи з насипу мулових полів, які проводилися кілька місяців тому.

«Тоді через недофінансування або з інших причин працівники підсилили дамбу тільки на третину. Не дивно, що все тепер так вийшло… І повторитися може в будь-який момент! Якщо терміново не взятися за масштабний ремонт, столиці загрожує екологічна катастрофа», — сказав гендиректор «Київводоканалу».

Він наголосив, що на повну реконструкцію споруджень, за підрахунками фахівців, необхідно 500 мільйонів євро.

Про те, що Бортницька станція може становити загрозу для міста говорить і директор БСА Сергій Бражник.

За його словами, устаткування станції зносилося більше ніж на 80%, тому навіть без надзвичайних ситуацій подальша робота БСА загрожує здоров’ю городян.

«Щодоби утворюються 12 тисяч кубометрів опадів ми перекачуємо на мулові поля, розраховані для збереження лише 3 мільйонів кубометрів мулу. Якщо не приступити до термінової модернізації і ремонту, усе це може хлинути на поля й у Дніпро, а це загрожує зараженням води, епідеміями тифу або дизентерії», — сказав директор БСА.

Він наголосив, що найстрашніше, що ніякої альтернативи в Києва немає. Навіть на час реконструкції Бортницьку станцію нема чим замінити.

«У випадку серйозної аварії, що щохвилини загрожує не тільки киянам, але і жителям околишніх міст, неочищені стоки доведеться спускати просто в Дніпро. Тоді питну воду з фекаліями одержать 25 мільйонів жителів міста, що живуть нижче за течією, а киянам доведеться на кілька років забути про купання в Дніпру», — сказав Бражник.

Як відомо, 21 липня о 7.00 на Бортницькій станції аерації стався прорив дамби мулового поля, що утримує нечистоти. Назовні витекло близько 1 тисячі кубів забрудненої рідини.

Бортницька станція аерації — єдиний завод, де збирають і очищають стокові каналізаційні води з усього Києва. Її ввели в експлуатацію в 1965 році. Усі три блоки заводу давно застаріли і вимагають повної заміни і модернізації.

За минулий рік на станції сталося 29 локальних проривів мулових полів.

Источник: http://kiev.pravda.com.ua/news/4a696f11a3c0f/

Жизнь без мусора или 6000 км за 45 дней вокруг Черного Моря

Болгарин Вячеслав Стоянов прислал Новому Севастополю очередное письмо, в котором изложил свои впечатления от велотура вокруг Черного Моря. Стартовав в Софии, он по часовой стреке на велосипеде объехал Черное море, преодолел 6000 км за 45 дней.

В августе 2009 года Стоянов собирается объехать береговую черту Греции (4000 км), чтобы сравнить экологию средиземноморских берегов с берегами Черного моря. В марте 2010 года Вячеслав намерен объехать на велосипеде берега Средиземного моря.

Приводим ниже выдержки из отчета Вячеслава Стоянова после велотура вокруг Черного моря. Стилистика автора практически сохранена.

На велосипеде начал ездить 3 года назад, когда отрыл через велопоходы превосходный способ убежать от стресса. Когда слез с машины и начал ездить на велосипеде, столкнулся с мусором, который меня преследовал повсюду. Со временем заметил, что мусора становится все больше и больше. Как дизайнер тоже заметил, что по дизайну упаковки, мусор который мы выбросили, только за последние десять лет. А что будет через 50 лет? В голову пришла идея привлечь внимание общественности, объехав Черное Море за рекордный срок. Я был уверен, что успею привлечь внимание к себе и моей экспедиции.

В Румынии я встретил контраст от самого грязного до самого чистого района. Понравилось, как решили проблему с мусором в районах Дуная, очень простым способом. В селах мусорные ящики были на расстоянии 20 метров один от другого, а между селами — 100 метра. Человек по своей природе не плохой и программирован не делать плохого. Заметил, что если есть условия, человек выбрасывает мусор, куда надо. Маленький процент тех людей, которые нуждаются в перевоспитании и наставлении, но, к сожалению, они есть в каждом государстве.

В России и на Украине ситуация та же, но здесь решили обратить внимание людей к проблеме мусора через их психологию. На каждой остановке для машин установили мусорный контейнер и знак Спасибо за чистые обочины. Здесь эффект был самым заметным. Берега моря были чистые только там, где были платные пляжи. Но в остальных местах — просто мусорка. Очень много пластмассовых бутылок, особенно 0,5 литра и особенно от минеральной воды. На местах плотность пластика была около 5000 бутылок на километр.

Был уверен, что Черное море загрязняется в основном низкой культурой отдыхающих, на его берегах и кораблями в море, но передвигаясь из Сочи в Батуми увидел то, что оказалось в действительности основным загрязнением Черного моря. Это были реки, которые после дождей поднимаются и смывают с берегов весь мусор, выбрасывая его на 4-5 километра в море, а там уже куда ветер подует. Думаю, что на этот факт необходимо экологическим организациям обратить особое внимание.

В Абхазии берег и обочины — одни из самых грязных. Здесь развитие замерло 20 лет назад, военное положение оттолкнуло невероятное количество туристов, которые приносили основные доходы жителям. Город Гагра, который был один из самых элитных курортов социалистического времени, сейчас абсолютно пуст. Элитные пляжи выглядят как свалки для мусора. Бедность жителей довела их до отчаяния. Четверо юношей почти украли мой велосипед со всеми документами и деньгами которые у меня были. Минута невнимания, и я мог бы остаться надолго в Абхазии.

Подобная ситуация с мусором и в Грузии, но не настолько видима на фоне дружелюбного отношения жителей. В Турции тоже очень грязно, но только там, где нет людей. Там, где нет мусорного ящика, есть очень много мусора. Странно, но видел множество свалок на берегу моря. Не думаю, что только там осталось свободное место для свалок. Турции необходимо особо обратить внимание на проблемы со свалками на берегу моря. На велосипеде имел доступ к каждому месту, где люди выбрасывали мусор. Встретил несколько человек собирающих алюминиевые бутылки для рециклирования. Таких же людей встретил и на Украине, где собирали стеклянные бутылки. Но пластик, который наносит самый большой вред, никого не интересовал! Через несколько столетий археологи и историки будут называть наше время эпохой пластика.

В заключение хотел бы сделать классификацию самых грязных государств, но было бы правильно разделить их на две категории: берега Черного моря и обочины. От самого грязного до чистого берега: Абхазия, Грузия, Турция, Украина, Россия, Румыния, Болгария. От самой грязной до чистой обочины: Болгария, Турция, Абхазия, Грузия, Румыния, Украина, Россия.

Вот несколько моих мнений как могло бы решиться часть проблем с мусором:

— Фирмы, занимающиеся вывозом мусора, пусть не допускают его скопления и вывозят вовремя.
— Районные и областные управления пусть поставят мусорные ящики и знаки выброса мусора в местах, где это необходимо, а не там, где это им удобно. — Свалки — в местах, где не нарушается экосистема.
— Не оставлять мусор на берегах рек. Он обязательно попадет в море!

Будет очень трудно самому бороться со всеми этими проблемами. Сделаю все необходимое, что в моих силах. Если каждый задумается, как я, над проблемами и сделает маленькое доброе дело для себя и для общества, мир будет совсем другим».

Источник: http://new-sebastopol.com/live/p_1_at995_id5511/

Через п’ять років міське звалище планують закрити

17 липня у школі N7 місцеві мешканці зібралися сказати своє «фе» владі стосовно постійного смороду з Деївського звалища. Вони показали віце-меру Миколі Порицькому власноруч знятий фільм із палаючим звалищем та густим димом над Крюковом. Чиновник, у свою чергу, розповів, що вже у серпні звалищні проблеми почнуть ліквідовувати, а через п’ять років його закриють.

Усього планується зробити 56 вертикальних свердловин та 16 — горизонтальних.

— Ми п’ємо отруєну воду і дихаємо отруєним повітрям! Нам це набридло, тому закрийте Деївське звалище! — такими були основні вимоги крюків’ян перед міською владою на зібранні 17 липня. Усього зібралося чоловік 30-40.

На підтвердження своїх слів вони показали фільм про міське сміттєзвалище — як воно палає, як над Крюковом стелиться дим. Під зображення палаючого звалища, бомжів, які порпаються на ньому, та безкрайні простори побутових відходів крюків’янин Ігор Андросов, під тривожну музику, розповідав, «Ви все це сиплете нам на голову», що «дітей неможливо випустити ввечері гуляти», «у мешканців проблеми зі здоров’ям», «з південної сторони звалище вже перевищило високовольтні лінії»…

Після перегляду фільму та звинувачувальних слів у бік влади, її представник, віце-мер Микола Порицький, довго вирішував, чи це зібрання організували мешканці мікрорайону, чи це «заказ» майбутніх конкурентів на виборах мера. Під постійні перебивання місцевими жителями, він усе ж розповів, що чекає звалище і навколишніх мешканців у наступні п’ять років. — Проблема звалища відома тридцять років, — почав Микола Порицький. — У радянські часи було зроблено багато помилок. Два роки тому ми почали роботу із покращення ситуації зі звалищем. Вона включає в себе, по-перше, запровадження роздільного збирання сміття. По-друге, санацію звалища із відбором накопиченої рідини. По-третє, будівництво сміттєпереробного заводу із механо-біологічною переробкою сміття.

За словами пана Порицького, перший етап уже частково зроблений — від Молодіжного до Пивзаводу вже стоять нові контейнери і йде роздільний збір сміття. Із нового навчального року у школах планують запровадити заняття, аби привчати дітей до цієї вимоги цивілізованого світу. У німецької фірми, що виробляє контейнери, просять надати підставки для олівців у вигляді цих контейнерів — для наочної агітації.
— Для проведення санації документи готувалися півтора року, — каже пан Порицький. — Німецький уряд уже виділив ┬450 тисяч. За ці кошти будуть зроблені перші 30 вертикальних свердловин по всьому «тілу» звалища — через них здійснюватиметься відбір накопиченого газу. Після цього буде виділено ┬3 млн — на горизонтальні свердловини, якими буде перехоплена накопичена рідина. Нарешті, за 19 років незалежності України, ми підійшли до вирішення проблеми звалища.

Як пояснив Микола Порицький крюків’янам, 20-25 липня перші машини із німецьким обладнанням прибудуть в Україну. Якщо на митниці все буде в порядку, то 10-15 серпня вони вже будуть розвантажуватися у Кременчуці. Виконавця робіт німці обирали самі — ним стало ВАТ «Південспецбуд».

— Проект втілюватиметься повністю за гроші Європи, — каже віце-мер Микола Порицький. — Санація продовжиться до двох років. Із липня-серпня 2010 року почнеться будівництво заводу. За розрахунками німців, воно займе два з половиною роки. У серпні — вересні 2014 року хтось буде перерізати стрічку на його відкритті… Ми очікуємо зменшення запаху та перехоплення забрудненої води. Я не виключаю, що пожежі повторяться, але інакше не буде — звалище буде «бродити» ще 28 років.

Інспектор Кременчуцької екологічної інспекції Дмитро Буряк, заявив що всі пожежі на звалищі — це самозаймання — через процеси бродіння в середині звалища. У накопичених у ньому газах зараз до 70% метану.

Стосовно забезпечення мешканців забрудненої території питною водою, віце- мер Микола Порицький пообіцяв, що магістральні водогони на район протягнуть, але врізатися у них господарям будинків доведеться за власний рахунок.

Источник: http://www.telegraf.in.ua

Які будівельні матеріали особливо шкідливі для здоров’я

Зробили удома ремонт і ніби всім задоволені, але відчуваєте, що щось не так. То голова болить, то сонливість нападає, то в горлі дере.
Нарешті ви розумієте: у квартирі з`явилися нові запахи. Чи не вони є провиною у погіршенні самопочуття?

За оцінками експертів, забруднення повітря усередині житлових приміщень деколи перевищує забруднення зовнішні у 2-4 рази. Причому 80% хімічних речовин з`являється в наших квартирах «завдяки» будівельним матеріалам.

«Це одне з найсильніши джерел забруднення житлових приміщень, — вважає Юрій Губернський, керівник лабораторії НДІ екології людини і гігієни навколишнього середовища ім. А. Н. Сисіна. — До того ж в сучасному будівництві як добавки до бетону, цеглині або кераміці все частіше використовують відходи металургійної і хімічної промисловості. Це дає ряд переваг (здешевлення і прискорення будівництва, збільшення міцності матеріалів), але з іншого боку…»

Лінолеум

Найдешевше підлогове покриття. Поганий лінолеум забруднює повітря бензолом і етилбензолом, а вони здатні викликати ракові захворювання і хвороби крові. Виділяють такі речовини, як ксилол і толуол, — у великих концентраціях вони також приводять до хвороб крові, легенів і шкіри, вражають слизисті оболонки. Канцерогенний вінілхлорид впливає на нервову систему. Нарешті в умовах звичайної квартири полімери — а саме з них зроблений лінолеум — розпадаються на мономери, які дуже токсичні. Процес посилюється, коли лінолеум нагрівається (від батареї опалювання, наприклад). Побічні ефекти — головні болі, алергія, порушення дихання.

Лаки, фарби, мастики, клей

Оскільки ті ж ксилол і толуол є початковим матеріалом при виробництві лаків і фарб, в будь-якому тільки що відремонтованому приміщенні пахнутиме цією гидотою, надзвичайно шкідливою у великих концентраціях.

Шпалери

Модні сьогодні вологостійкі шпалери можуть бути вельми токсичні, якщо вони виділяють стирол — речовину, яка використовується для виробництва синтетичних полімерів. Його випари подразнюють очі та слизові оболонки носа і горла, а також викликають головний біль, нудоту, запаморочення і навіть непритомність.

Меблі

Небезпеку представляють ті шафи і столи, що зроблені з деревно-стружкових плит (ДСП) без покриття і фанери — ці матеріали виділяють формальдегід — один з найпоширеніших забруднювачів повітря в приміщеннях. Формальдегід — потенційний канцероген — може привести до раку носа або горла. Крім того, він викликає головні болі, нудоту, алергію, дратує верхні дихальні шляхи.

Поліровані меблі теж небезпечні. Через декілька років покриття розтріскується, і формальдегід з ДСП починає проникати назовні.

Як убезпечити себе

— Купуйте товари для ремонту в крупних спеціалізованих магазинах, а не на ринках.

— Відмовіться від лінолеуму на користь ламінату, а ще краще — паркету. Це той випадок, коли не варто економити, особливо якщо ви стелите підлоги в дитячій або спальні. Зі шпалер надайте перевагу паперовим.

— При виборі фарб зупиніться на водоемульсійних, алкідних, латексних або поліефірних — вони швидко сохнуть, і шкідливих випаровувань буде менше. При фарбуванні прагніть наносити якомога менше шарів.

— Житлові приміщення бажано провітрювати кожні 20 хвилин. Допомагає і регулярне вологе прибирання квартири.

— Якщо позбавитися запахів ремонту не вдається дуже довго, зверніться за екологічною експертизою. Зараз такі послуги надає ряд організацій, що утворених на базі різних НДІ і мають необхідні ліцензії. Екологи точно встановлять забруднюючу речовину і його джерело, а також дадуть вам рекомендації, що краще зробити в даній ситуації.

Источник: http://www.uzhgorod.net.ua/news/36436

Узбекские ученые создали электронную энциклопедию декоративных растений

CA-NEWS (UZ) — Ученые Национального университета Узбекистана имени Мирзо Улугбека создали электронную энциклопедию декоративных растений.

Электронная энциклопедия представляет собой базу данных, которая содержит аналитическую информацию об экологических свойствах и газоустойчивости растений, растениях-индикаторах, основных принципах научно обоснованного озеленения и рекомендованном для этой цели ассортименте растений с учетом различного характера и степени техногенного загрязнения воздушной среды.

Как отметили в Государственном патентном ведомстве страны, данное пособие предназначено для специалистов по благоустройству, мониторингу и охране воздушной среды. Оно также может применяться в качестве учебного материала при подготовке специалистов в области экологии растений.

Источник: http://www.ca-news.org/news/188411

В Калькутте проходит забастовка частных перевозчиков

Владельцы частных такси и автобусов протестуют против решения властей индийского штата Восточная Бенгалия запретить использование транспорта старше 15 лет.

Распоряжение верховного суда Калькутты вступает в силу 1 августа и по мнению властей, оно должно способствовать уменьшению выброса выхлопных газов в воздух мегаполиса.

Экологи приводят данные, согласно которым, около 70% жителей 18-миллионной Калькутты страдают от заболеваний респираторной системы, связанных с загрязнением воздуха.

Между тем, бастующие утверждают, что им необходимо больше времени для замены устаревших транспортных средств и требуют выделения долгосрочных кредитов на приобретение новых автомобилей.

Источник: http://www.bbc.co.uk/russian/rolling_news/2009/07/090724_rn_calcutta_strike.shtml

Намиті гроші змилися у відпустку

Неочікуваним результатом закінчилася перевірка двох київських автомобільних мийок

Останнім часом досить модним стало дбати про екологічний стан річки Либідь. Ось і Головне управління з питань захисту справ споживачів вирішило перевірити дві столичні автомийки на наявність усіх документів, які б дозволяли їм вести свою діяльність біля цієї річки. А також дізнатися, чи не забруднюють вони, часом, її русло. Як повідомив заступник начальника Управління Сергій Роботун: «Наразі в нас виникло досить актуальне питання з теми екології. Річ у тім, що мийки — такі об’єкти, які неодмінно мусять мати низку дозволів на ведення своєї діяльності. Тому до поля нашого зору потрапили дві автомийки в районі Протасового яру. Маємо припущення, що на цих об’єктах зовсім немає належних очисних споруд».

Першою в черзі на перевірку опинилася автомийка на вулиці Федорова, 31. Коли журналісти прибули на місце, мийка разом з кафе, яке їй належить, виявилися зачиненими на переоблік.

— Повідомлення про перевірку цього об’єкта від Управління захисту споживачів офіційний представник отримав 10 днів тому, — каже заступник начальника відділу контрою послуг та реклами Дмитро Гудименко. — Проте на час нашого візиту мийка не працювала. Управляючий сказав, що його відсторонили від займаної посади, тож жодної інформації він надати не може. Весь персонал об’єкта зник у невідомому напрямку. Ми намагалися додзвонитися безпосередньо до керівництва, та нам повідомили, що всі зайняті невідкладними справами і приїхати можуть мінімум через півгодини. Ось і чекаємо на них уже третю годину. Річ у тім, що проведення такої планової перевірки без уповноваженої особи підприємства є протизаконним, тому у нас зв’язані руки.

Дійсно, ця автомийка розташована безпосередньо над річкою Либідь. Якщо ж стояти біля її русла, то можна побачити, як із сусідніх підприємств, і з мийки, зокрема, схилом вода «прорубала» собі досить велику канаву, якою й стікає просто в Либідь. Пан Дмитро каже, що звертались до підприємства із запитанням, куди вони дівають стічні води, проте відповіді так і не дочекалися. В Управлінні припускають, що мийка на Федорова, 31, не має взагалі фільтраційних систем, і вся забруднена хімією вода потрапляє відразу до річки.

Друга мийка — на вулиці Короленківській, 20, також неподалік Протасового яру. Перевірка цього підприємства пройшла майже так само, як і в першому випадку. Хоча, коли журналісти приїхали на місце, мийка ще працювала. Її керівництво вигадало більш екстравагантний спосіб «злиняти» від Управління захисту прав споживачів. «Усі уповноважені особи цього об’єкта одночасно взяли відпустку і вирушили за кордон. Тому і тут ми не можемо перевірити наявність дозволів на функціонування мийки, — пояснив пан Дмитро. — Наразі ми хочемо надіслати листи відповідним органам, котрі в межах своєї компетенції розберуться з цим питанням. Це районне управління Міністерства надзвичайних ситуацій, районна санепідемстанція і Державне управління охорони навколишнього середовища в місті Києві. Всі ці установи мають дати дозвіл цим автомийкам на ведення діяльності».

Перевірки не відбулися, проте в Управлінні запевняють, що ці два об’єкти включать у план 3 кварталу поточного року, тож неодмінно дізнаються, чи наявні факти забруднення навколишнього середовища.

Довідка «Вечірки»: На сьогодні в Києві працюють майже 1000 автомийок. Управління захисту прав споживачів вважає, що у 90% цих об’єктів немає належної системи очищення та фільтрації використаної води. Адже така система коштує від 40 до 60 тисяч доларів, тому набагато легше зекономити, аніж витрачати гроші на обладнання.

Источник: http://www.vechirnij.kiev.ua/ua/18434/art/1248374441.html

Автомийки, які не фільтрують зливну воду,- закриють

Дев’яносто відсотків столичних автомийок порушують екологічні норми — не мають системи фільтрації води. Столичне управління з питань захисту прав споживачів сьогодні перевірило у який спосіб миють машини у Києві.

Під його гарячу руку потрапили дві автомийки — на вулиці Федорова та Королівській. Про те, що чиновники приїдуть — керівництво закладів попередили за десять днів. Однак, коли приїхали на місце — автомийки були зачинені.

За словами тамтешніх працівників,- керівництва на місці немає. Втім інспектори переконані — відсутність начальства не випадкова. Автомийки не обладнані системою водовідведення, бо коштує вона чимало — від сорока до шістдесяти тисяч доларів. На думку чиновників, весь бруд автомийки зливають у найближче водоймище — річку Либідь. А це суперечить закону. Тому в управлінні застерігають, якщо протягом місяця не отримають документів — заклади закриють.

Сергій Кияниченко, насальник ГУ з питань захисту прав споживачів: «В одному випадку вони зливалися просто в якусь калюжу, в іншому прямо в річку Либідь. Буде напрвлено звернення до природоохоронної прокуратури до МВС а також буде запрошено керівництво до управлніннядля вручення приписів».

Источник: http://5.ua/newsline/198/0/61034/

У МАНЕВИЦЬКИХ ЛІСАХ МИСЛИВСЬКИХ СОБАК ВИУЧУЮТЬ НА ВЕДМЕДЯХ

Більш як півроку в обласній раді довкола надання мисливських угідь у користування киплять депутатські пристрасті. Завтра це питання знову виноситиметься на розгляд чергової сесії обласної ради. Це вже п’ята чи шоста спроба переділити місця для полювання, закріпивши значні їх площі за окремими структурами, у тому числі й приватними. Щоразу ця тема викликає бурхливі дебати в сесійній залі, в результаті яких для остаточного прийняття рішення не вистачає більшості депутатських голосів

ДІЛИТИ УГІДДЯ ЗОБОВ’ЯЗУЄ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА?

Головний спеціаліст відділу мисливства обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Жабчук переконує: на такий крок лісівників налаштовує Указ Президента 2005 року «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин». Цей документ, а також видане на його виконання розпорядження Державного комітету лісового господарства вимагають вжити заходів для вдосконалення ведення мисливського господарства та забезпечення державного контролю за дотриманням законодавства, що регулює користування мисливськими угіддями. Тобто щоб вони мали дбайливого господаря, який би не тільки виходив на полювання за здобиччю, а й піклувався про розмноження дичини, збільшення її щільності у наших лісах.
— У цьому питанні немає ніякої упередженості чи політики, — запевнив Віталій Феодосійович. — У доцільності такого кроку переконує господарювання приватних структур у сусідніх областях. Приміром, на Львівщині приватне товариство «Стир» зайнялося відновленням популяції зубра. Дичини в його угіддях вдосталь. Хочеться, щоб такий порядок, як там, був скрізь.
На Волині мисливські угіддя теж мають різних господарів. 34 відсотки від їх загальної площі належать обласному управлінню лісового та мисливського господарства, 54 — закріплені за обласною організацією Українського Товариства мисливців та рибалок, 12 — знаходяться у приватному користуванні. Ще з 1997 року (коли не тільки не було Указу, на який посилається фахівець обласного управління лісового та мисливського господарства, а й Президент в Україні був інший) взяли угіддя собі у користування ТзОВ «Вікінг» у Любомльському та ТзОВ «Феміда-Інтер» у Маневицькому районах. Останнє фігурувало в одному з проектів нещодавніх сесійних рішень як претендент на розширення своїх володінь. Віталій Жабчук відзначив його за належний порядок в угіддях, збільшення чисельності дичини. Якщо у 2003 році тут налічувалося 320 козуль, 80 кабанів, 30 лосів, то за результатами останньої таксації є відповідно 370, 110 та 35.
— Цьому сприяє облаштування кормових полів для звірів, штучне розведення кабанів у вольєрах. Після того, як підросте їхнє потомство, його випускають на волю. Підгодівля тварин проводиться практично протягом усього року, — похвалив Віталій Жабчук підприємливих господарів цього товариства.

МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЧИ СОБАЧИЙ БІЗНЕС?

Їхню міцну руку видно відразу, коли із траси звернути на путівець до села Соф’янівка, що в Маневицькому районі. Придорожній напис грізно попереджає, чиї тут володіння і хто розпоряджається видачею ліцензій та дозволів на полювання. Більше десяти років тому депутати Черевахівської сільської ради, до якої належить Соф’янівка, не поспішали приймати «Феміду-Інтер» собі за сусіда. З цього приводу навіть кілька разів збирали сесії, але, як кажуть, на тодішнього сільського голову «натиснули» — і все скінчилося підняттям рук «за». Відтак з’явилася угода, згідно з якою територіальна громада до 2015 року вимушено сусідитиме з «Фемідою-Інтер». Про вигоду, на яку могли б розраховувати кілька десятків стариків, котрі доживають віку в цьому віддаленому селі, куди навіть маршрутка дістається лише раз на тиждень, навряд чи можна говорити ствердно. Швидше навпаки.
— Торік кабани попсували селянам городи, збитки у сумі 2 тисячі гривень зафіксовані в актах, однак «Феміда-Інтер» їх так і не відшкодувала, — розповіла Черевахівський сільський голова Валентина Чернишена. — Згідно з угодою, товариство мало б щороку платити громаді за орендовану земельну ділянку, де розводять мисливських собак. Але до цього року сільський бюджет нічого не отримував. Лише з лютого тричі були перераховані невеликі суми — ото і вся плата.
Щодо зростання популяції звірів в угіддях, де господарює ТзОВ «Феміда- Інтер», то треба повірити Віталію Жабчуку лише на слово. Бо за півдня мандрів тутешніми лісами слідів дичини так і не вдалося побачити. Можливо, ходити довелося не тими стежками, на які виходять козулі чи кабани. Зате на території, обнесеній бетонними мурами і куди стороннім вхід заборонено, утримується аж два ведмеді. Мишко і Машка служать об’єктом для виучки мисливських собак, яких розводять у цій глушині. Ведмеді утримуються у металевих вольєрах. Нинішнього спекотного літа ці клітки розпікаються на сонці, а біля звірів не видно навіть корита з водою. Підневільні умови, в яких тримають косолапих, жорстоке поводження з ними, напевне, зацікавили б активістів Товариства захисту тварин або Грінпісу, які б здійняли чимало галасу, коли б тільки змогли дістатися у цю глибинку, де немає навіть мобільного зв’язку.
Певний час Машка, котра має агресивний норов, знаходилася припнутою на ланцюгу, що кріпився на дроті між двома деревами, її тримали на майданчику за межами огородженої території. Якось молодій ведмедиці вдалося вирватися з неволі, і вона вільно блукала лісом. Зайве говорити про небезпеку, яка чатувала на кожного, хто випадково зустрівся б сам на сам з цим хижаком. І тільки щасливий випадок уберіг Волинь від трагедії, про яку, як про жахіття в Голованівському лісі на Кіровоградщині чи про смертельний постріл на Рівненщині, могла б заговорити вся Україна.
Соф’янівські ліси справді зберігають свою первозданність. Крізь густі зарості кущів годі ступити бодай крок від лісової дороги. Але і сюди вже дійшла цивілізація. Чотири дерев’яні будиночки, що зведені у цій глушині, забезпечують водонапірна башта та електролінія. Напрошується питання: хто дозволив будівництво цих добротних хатинок в лісових угіддях, власником яких є держава, на земельній ділянці, яка нібито вже й приватизована?

ТО ХТО Ж КРАЩИЙ ГОСПОДАР?

Крім «Вікінга» та «Феміди-Інтер», мисливські угіддя передані також у користування Турійському товариству мисливців та рибалок, ТзОВ «Мисливець Волині» у Ратнівському, ТзОВ «Олдан» у Маневицькому, Сошичненському колективу мисливців та рибалок у Камінь-Каширському районах. Приватні структури головний спеціаліст відділу мисливства Віталій Жабчук вважає більш ефективним користувачем угідь для полювання, бо для ведення мисливського господарства обласне управління просто не має коштів: вони вкладаються головним чином у лісову галузь.
— Передача мисливських угідь відбувається на засадах відкритості і прозорості, — запевнив він. — Звернення, які надходять до нас, розглядає постійна комісія обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів. Договір, що укладається між користувачем та органом місцевого самоврядування, на території якого знаходяться мисливські угіддя, зобов’язує першого провести комплекс заходів щодо поліпшення середовища існування диких тварин, використовувати угіддя за призначенням, впорядковувати їх, вести мисливське господарство згідно з чинним законодавством. Передбачено також враховувати інтереси місцевих мисливських колективів, і виділяти до 10 відсотків ліцензій, відстрільних карток за умови їхньої участі у проведенні біотехнічних заходів. Марні страхи і щодо того, що в угіддя, якими користуватимуться приватні структури, не пускатимуть місцевих жителів за ягодами чи грибами.
Аргументи державного чиновника, котрий так затято відстоює інтереси саме приватників, що претендували взяти у користування мисливські угіддя аж на 15-25 років, ніяк не переконують у тому, що лише ті, хто готовий вкласти сюди великі гроші, можуть навести порядок, уберегти дичину від браконьєрів, подбати про збільшення її чисельності. Бо якою б великою не була їхня любов до природи, натура бізнесу така, що в кінцевому результаті він завжди чим швидше очікує прибуток та вигоду. А тому все-таки реальною залишається небезпека, що мисливські угіддя стануть зоною, закритою для мисливців територіальних громад.
Тому-то зі своїм обласним начальником не погоджується Віталій Гайда — директор державного мисливського господарства «Старовижівське». Таких в області є три: крім «Старовижівського», ще «Звірівське» та «Ішівське». — Добрими господарями в угіддях для полювання є і державні лісомисливські підприємства, і мисливські колективи сільських громад, які прагнуть зберегти фауну не тільки для власної втіхи, а й для своїх дітей та онуків, — сказав він. — От у Смідині нашого району наводити порядок в угіддях для полювання взялися тутешні члени первинного осередку УТМР. Саме завдяки їхнім зусиллям вже кілька років тут не проводяться нічні полювання «на фару», і відтак значно побільшало зайців. Це й привабило мисливців із Ковеля, Луцька і ще невідомо звідки, які стали наїжджати в ці угіддя за трофеями. Це викликало справедливе обурення місцевих мисливців, які нещодавно на своїх зборах не тільки переобрали голову свого первинного колективу, а й вирішили вийти з-під підпорядкування районної організації УТМР, керівництву якої вони вже не довіряють.
На думку Віталія Гайди, сьогодні господарем угідь мають бути передусім мисливці, які живуть на території сільради. З приватними структурами, які хочуть взяти у користування, вони можуть співпрацювати у рамках певних правил. Є вільні угіддя — нехай там господарюють, однак не менше половини ліцензій на полювання і за дешевшими цінами повинні віддати мисливцям територіальної громади. Для цього, щоб встановити таку рівновагу інтересів, наше законодавство треба удосконалювати, вносити пропозиції Державному комітетові лісового господарства, Кабінету Міністрів, Верховній Раді, а не йти простим шляхом на зразок «усе роздати і поділити».

P. S. На останньому своєму засіданні постійна комісія з питань екології та раціонального використання природних ресурсів вирішила знову-таки рекомендувати депутатам на завтрашній сесії розглянути питання про надання мисливських угідь у користування.
— Члени нашої комісії врахували зауваження депутатів, висловлені під час останнього розгляду цього питання на сесії, що відбулася у квітні, — пояснив голова комісії Олег Кіндер. — Необхідність остаточного вирішення цього питання зумовлена впорядкуванням меж територій угідь, які подекуди вклинюються одне в одне і мають різних користувачів. У їх переліку — державні підприємства «Ішівське», «Горохівське ЛМГ», «Камінь-Каширське ЛГ», а також Ковельське СЛАТ «Тур», Іваничівська та Луцька районні організації УТМР, ПП «Ольвіта», МП «Вероніка».
У проекті рішення передбачено розширити їхні угіддя, а ТзОВ «Шацьке мисливське господарство» і ТзОВ «Павлівське мисливське господарство» — надати на 25 і 15 років. Однак у пакеті документів, який, як правило, отримують депутати перед сесією, саме цього документа чомусь не було.

Источник: http://www.lesovod.org.ua/node/4224

Комментарии»

No comments yet — be the first.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: