jump to navigation

Экологические новости за 18.06.09 Июнь 18, 2009

Posted by klim75 in Экологические новости.
trackback

Парникові гази збагатять Донеччину на 330 млн. доларів

У Донецькій області склалася небезпечна екологічна обстановка. Проте реалізація 25 затверджених екологічних проектів в рамках Кіотського протоколу може не лише понизити об’єми викидів парникового газу, але й залучити до економіки регіону $330 млн. Про це заявив голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк.

«На Донецьку область доводиться 40% всеукраїнських викидів в атмосферу, і більше 30% забруднення стічних вод. Об’єм накопичених відходів в Донецькій області складає більше чверті від об’ємів накопичених в Україні. Все це не могло і не може не позначатися на людині, на довкіллі. Тому одним з механізмів вирішення даної проблеми, є реалізація Кіотського протоколу. Це дозволить впровадити гнучкий механізм зниження викидів парникових газів», — відзначив Близнюк.

За його словами, на здійснення спільних проектів Кіотського протоколу підприємствами Донецької області вже запропоновано 25 проектів, — передає «Полеміка». «Реалізація лише цих проектів дозволить скоротити викиди парникових газів майже на 33 млн. тонн у вуглецевому еквіваленті. При ціні в $10 за тонну на міжнародному ринку ці проекти можуть залучити в регіон інвестиції на загальну суму більше $330 млн.», — заявив Близнюк.
Источник: http://www.ngo.donetsk.ua/donsociety/6958

Почему мусорная свалка на Дергачевском полигоне все еще не готова?

Альтернатива существующей мусорной свалке в Дергачах (она исчерпала свои возможности) готова наполовину. Рядом коммунальники строят вторую очередь полигона. По графику, работы должны завершиться уже в этом году — в июле- августе.

Здесь уже есть фундамент, специальная пленка на дне, гравий поверх нее, четыре смотровые скважины с разных сторон (с их помощью проверяют уровень загрязнения грунтовых вод). Когда работы закончатся, общая площадь Дергачевской свалки станет больше 13-ти гектаров.

Специалисты уверяют: вторая очередь полигона — и масштабнее, и современнее. Кроме того, что технология, по которой строят, — немецкая, свалка будет принимать в три раза больше мусора, чем действующая.

Валерий Наумов, бригадир: «Вон, видите, вон те трубы? Они продырявленные дырочками. Значит, вот эта грязь вся, от дождя и так далее, вся вот эта вот вода грязная, она будет течь под своим уклоном вот сюда вот, вот в этот резервуар, называется «отстойник».

Так называемый «отстойник», куда будет стекать фильтрат, почти готов. Осталось только достроить крышу и переходить к другому резервуару, говорит бригадир участка. Оттуда грязь будут выкачивать специальные машины и вывозить на очистные сооружения.

Виктор Китанин, директор Департамента коммунального хозяйства: «Работы на Дергачевском полигоне ведутся по графику, и в указанный срок они будут выполнены. На сегодня, вы знаете, очень жесткие требования высказывают органы санитарного надзора, экологические, они периодически бывают на местах, и ни одного замечания по ходу выполнения работ пока нет. Все работы идут по графику».

Требования санстанции и экологов, о которых говорит Виктор Китанин, однажды чуть не стали поводом для закрытия одного из главных мусорников города. В апреле 2007-го главный санврач области Иван Кратенко вынес постановление о приостановке работы полигона — там не было смотровых скважин, поэтому специалисты не могли определить, что происходит с грунтовыми водами. Тогда же, после предупреждения санстанции, городской совет выделил деньги на строительство скважин, и полигон не закрыли.

Сейчас Дергачевский мусорный полигон работает на полную. Автомобили из разных районов города идут нескончаемым потоком. До тех пор, пока новую площадку для мусора не построили, отходы везут на старую. Пропускная мощность последней, говорят на свалке, выдержит до декабря этого года.

Валерий Наумов, бригадир: «Вы ж видите, что творится? Чтоб побыстрее, чтоб не было вот этой вот свалки, мусора этого. Здесь же такая вонь, что мама дорогая, не горюй! Ну, будет чисто».
Источник: http://www.mediaport.ua/news/city/64068

Про м’ясо, молоко, санітарний стан та безпеку на воді говорили в Чернігівській ОДА

Санітарно-технічний стан підприємств м’ясо-молочної та переробної промисловості розглянула 16 червня обласна комісія з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яку очолює заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Шанойло.

За інформацією обласної санепідемстанції, молочну продукцію в області виготовляють 19 підприємств, м’ясну продукцію — 16 підприємств.

В цілому вони підготовлені до роботи у весняно-літній період. Технологічне та холодильне обладнання в робочому стані, на більшості підприємств проведені поточні ремонти виробничих цехів.

Серед недоліків — несвоєчасні ремонти підсобних та побутових приміщень, відсутність модернізації виробництва, порушення рецептур, недостатня кількість складських приміщень для зберігання допоміжних матеріалів, порушення санітарних вимог щодо організації прання санітарного одягу, недотримання кратності контролю за показниками безпеки сировини та готової продукції.

Другим питанням порядку денного на засіданні комісії було детальне обговорення заходів попередження загибелі людей на водних об’єктах Чернігівської області у весняно-літній період 2009 року.

За даними управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, протягом січня-травня 2009 року на водних об’єктах загинуло 26 осіб, у тому числі 9 дітей (до 18 років).

Значна частина трагічних випадків зумовлена недостатнім облаштуванням пляжів і місць відпочинку на воді, проблемами у створенні сезонних рятувальних постів і медичних пунктів, порушеннями правил безпечної поведінки та купанням в необладнаних для цього місцях тощо.

У результаті обговорення даної проблеми комісія затвердила комплекс організаційних та практичних заходів, спрямованих на попередження загибелі людей на водних об’єктах. Серед них — обстеження й очищення дна пляжів та місць масового відпочинку на воді, забезпечення цих зон наглядною агітацією щодо правил безпечного поводження на воді, створення в місцях масового відпочинку населення поблизу водних об’єктів сезонних рятувальних постів.

Підсумовуючи засідання, Олександр Шанойло зауважив, що всі відповідні служби мають зосередити свої зусилля навколо збереження життя та здоров’я людей.
Управління у справах преси та інформації Чернігівської ОДА
Источник: http://monitor.chernigov.net/arhiv-novin/pro-m-yaso-moloko-sanitarniy-stan-ta-bezpeku-na-vodi-govorili-v-chernigivski-2.html

А лісам рости треба

Які на Поліссі поля? Вже за самою назвою цієї географічної зони нашої країни неважко здогадатися, що вони невіддільні від лісу — розташовані впритул до нього, або на тому місці, де він колись ріс. Тисячі гектарів таких полів у нашій області нині не обробляються. А тому ці поля, колишні сільгоспугіддя, не тільки заполоняються бур’янами, але й вкриваються самосійними лісами.
Ще відтоді, як багатьом поліським полям не могли давати раду колгоспи, на них вже виросли міцні сосни, берези, осики, різноманітні чагарники. А після ліквідації колгоспів та розпаювання земель сільськогосподарського призначення запустіння поліських полів (точніше їх здичавіння) стало масовим. Посиланням на їх низьку продуктивність воно немовби було легалізоване. Принаймні в Іванківському, Поліському, Вишгородському районах, де більшість власників паїв не обробляють свої гектари і не мають змоги віддати їх в оренду, величезні території всіяні тепер стихійними заростями — сумішшю дерев, чагарників і злісних бур’янів. І вже будь-кому сторонньому, який не бачив цих полів раніше, важко навіть здогадатись, що тут впродовж десятиліть, а можливо, й століть, зростали жито, овес, картопля, льон, просо та інші культури. Хоч і невеликі були врожаї на бідних піщаних грунтах, та мали з них певний достаток і люди, і держава. Однак мову про те, чи варто сьогодні відновлювати на покинутих полях сільгоспвиробництво, спробуймо відкласти на потім. Бо ще й фахівці аграрної справи, яким належало б сказати вирішальне слово, говорять про це не дуже активно. А серед небайдужих до своєї землі людей теперішній стан поліських полів породжує і здивування, і нерозуміння. Чому ці поля, хоч і маловрожайні колись, нікому нині не потрібні і чому вони геть занедбані? Чому природна стихія безладно освоює ці поля, а не розумна, раціональна людська діяльність? Хіба чорнобильське забруднення, яке впало на багато їх, настільки велике, що не дає змоги людям впорядковувати землю?
Поширеною думкою про те, що природа всесильна і ми не здатні перевершити її, навряд чи маємо втішатися. Щодо цієї конкретної ситуації, в яку потрапили поліські поля, варто було б зробити уточнення. Природа всесильна тому, що підказує нам тепер, що маємо і що можемо зробити для впорядкування, якщо хочете, окультурення, своєї землі. Підказку цю можна побачити на кожному залишеному кілька років тому без обробітку полі. Скажімо, сосна, якій понад десять років — вже чимале дерево. Такою вона зросла після розпаювання земель. А з часу Чорнобильської катастрофи, після якої багато полів ніхто не обробляв, за понад двадцять років могли б постати справжні ліси — з дичиною і характерною рослинністю.
Про минуле, кажуть, не варто говорити в умовний спосіб. Та все ж жалкувати за втраченим часом нам в житті доводиться часто. От і тепер мусимо констатувати: якби не залишили бездоглядними колишні сільгоспугіддя, а подбали про їх використання, могли б мати тисячі гектарів гарних, як мовиться, високопродуктивних лісів. Доцільність правильного заліснення поліських полів видається безперечною. Бо якщо на них не дуже врожаяться сільгоспкультури, то ліс росте дуже добре.
Источник: http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=2029

В ЕС налаживают производство элеткроэнергии из навоза

Максим Недоступ

Европейские правительства потихоньку выдвигают практику превращения навоза в энергию из разряда сопутствующих технологий в разряд технологий приоритетных, пишет в четверг The Wall Street Journal. Выгоды такого подхода налицо: во-первых, существенное сокращение выбросов парниковых газов, а во-вторых, дополнительный и весьма значительный объем энергии для внутренних потребителей.

Установки, превращающие навоз и другие органические отходы в электроэнергию, исторически строились только немногими сознательными фермерами, заботящимися о чистоте окружающей среды.

Ныне на территории ЕС функционируют 8 тысяч подобных установок, и в течение ближайших десяти лет, благодаря щедрым субсидиям правительств, будут построены еще тысячи. Все больше фермеров принимают участие в данной инициативе вовсе не из высоких, а из чисто меркантильных побуждений.

От 9% до 10% всех выбросов парниковых газов в ЕС приходится на фермы. Невероятно, но это больше чем выбрасывают в атмосферу все промышленные предприятия Евросоюза вместе взятые. Большую часть в этих выбросах составляют метан и окислы азота, источник происхождения которых — обыкновенный навоз.

Обычно фермеры разбрасывают навоз, как известно, являющийся удобрением, на своих землях. Здесь из навоза в атмосферу выделяется метан и окислы азота. В принципе у ЕС были и есть законодательные механизмы, чтобы сократить данные выбросы. Однако правительства по большей не желают части проводить заведомо непопулярные реформы и давить на фермеров, призывая их не усердствовать с навозом.

Теперь эксперты говорят, что заводы по производству электроэнергии из биогазов — пусть частичное, но все же, решение проблемы.

Целенаправленно получая метан из навоза, и сжигая его, фермеры имеют дополнительный источник дохода. А в распоряжении правительств ЕС оказывается возобновляемый источник энергии, позволяющий уменьшить зависимость от газового импорта при одновременном сокращении выбросов в атмосферу.

Конкретный пример эффективности технологии — ферма Петера Теуниссена в Нидерландах и построенный фермером завод по получению биогаза и его преобразованию в электроэнергию. Каждый день Теуниссен, по его собственным словам, снабжает свой же завод 70 тоннами органических отходов. Метана, образующегося из этой массы и сжигаемого на заводе, хватает, чтобы обеспечить электричеством 1800 домов.
Источник: http://www.strana.ru/doc.html?id=129365

Нафтопродукти і пестициди труять підземні води в трьохстах точках на Чернігівщині

Проблема забруднення підземних водних горизонтів нафтопродуктами і пестицидами залишається нерозв’язаною і гострою для багатьох населених пунктів Чернігівщини. Місць, де небезпечна отрута просочилася під землю, в області налічується більше трьохсот. Майже половина шахтних колодязів наповнюються водою, вміст нітратів у якій суттєво перевищує норму. Про все це на засіданні прес-клубу «Ділове слово» управління преси та інформації облдержадміністрації розповідав заступник начальника екологічної інспекції в Чернігівській області Юрій Резніченко.

Він повідомив, що значного нафтохімічного забруднення свого часу зазнали і досі не позбулися міста Прилуки, Ніжин і Чернігів. У Прилуках, на території колишнього військового аеродрому (в/ч А-3816) під землею знаходиться близько 18 тонн авіаційного палива (гасу). У водні горизонти воно потрапило за період з 1954 по 1991 рік внаслідок експлуатації складів пально- мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу. На початку 2000-х років, за словами Ю. Резніченка, з-під землі було відкачано 30 (!) залізничних цистерн чистого гасу. Але до кінця справу не доведено через брак коштів. Міністерство оборони України, якому суд постановив відшкодувати Прилуцькій міськраді понад 2 млн. грн. збитків, досі грошей не перерахувало.

Аналогічна ситуація із забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує й на території в/ч Д-0170 міста Ніжина, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству з питань надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи з очищення зупинені ще в 1998 році.

Величезна бензинова лінза плаває і в підземних водах Чернігова на території колишнього ВАТ «Чернігівнафтопродукт». Утворилась вона на глибині від 3 до 15 метрів внаслідок аварії на нафтобазі ще в 1973 (!) році. З тих пір багато про це говорилося, навіть проект ліквідації розроблявся (його вартість у цінах 2004 року складала 232 тис. грн.), але реально так нічого й не було зроблено. Активну позицію, як це буває, зайняли тільки місцеві жителі. Живучи на землі, під якою знаходиться фактично дармовий бензин, люди навчились його видобувати. Накопали шурфів і черпають з них пальне прямо на своїх городах. Час від часу цей промисел прикриває міліція, але це не заважає населенню так само періодично його відновлювати.

Переконливим доказом того, що склади пестицидів — це бомба уповільненої дії, яка може вибухнути й через десятки років, стало виявлення в 2002 році забрудненого водного горизонту в с. Клочків Чернігівського району. Як з’ясувалося, склад отрутохімікатів був звідси перенесений чотири десятиліття тому — в 1962 році. З місця, де лежали добрива, фахівці вибрали ґрунт до глибини 1-1,5 м і засипали яму новою, чистою землею. Та це не допомогло. Ґрунт настільки був просочений гексахлораном (це основний компонент дусту), що під дією атмосферних опадів хімікат проник на глибину 20 м і забруднив підземний водний горизонт на площі 11 кв. км (!). В результаті жителі Клочкова не можуть користуватися колодязями чи свердловинами навіть для поливання городів, користуються водою тільки з водогону.

Розповідаючи про це, Юрій Резніченко зазначив, що, розбираючи на будматеріали склади пестицидів, закопуючи хімікалії у землю (а такі випадки були виявлені торік у двох селах Борзнянського району), продаючи їх в якості отрути для колорадських жуків, люди не усвідомлюють, яку спадщину готують для прийдешніх поколінь. І причина цього, вважає фахівець, — відсутність належної відповідальності.

Сподівання на виправлення ситуації з охороною довкілля екологи покладають на створення в Україні єдиної автономної структури — Державної служби природоохоронного контролю, яка об’єднає в собі всі інспекції — рибну, земельну, екологічну та інші. Питання створення такої служби, зі слів Ю. Резніченка, зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді і Кабінеті міністрів України.
Источник: http://monitor.chernigov.net/arhiv-novin/naftoprodukti-i-pestitsidi-truyat-pidzemni-vodi-v-trohstah-tochkah-na-chernigivsc-2.html

Комментарии»

No comments yet — be the first.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: